Проблема Сім’я і діти України

Сім’я і діти України

08 травня 2008

В кількох  регіонах України під керівництвом ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України» при підтримці міжнародного центру Фогарті (Національні Інститути здоров’я США) та Грейт Лейкс Центрів при Іллінойському Університеті в Чикаго виконується довготривале епідеміологічне дослідження «Сім’я і діти України» по вивченню сучасних умов та чинників формування здоров’я дітей. Нами було обстежено 2140 школярів 7-8 річного віку в м. Києві, Маріуполі, Дніпродзержинську, Красному Лучі.

Відомо, що особливості способу та стилю життя сімей, існуючі в сім’ях традиції щодо дотримання принципів здорового способу життя, погляди батьків стосовно виховання дітей, практика їх виховних технологій та ставлення до здоров’я дітей відносяться до дієвих чинників мікросоціуму сім’ї, що в значній мірі впливають на формування  дитячого здоров’я.

За результатами дослідження  визначено, що життєдіяльність значної частини молодших школярів (62%) проходить в гігієнічно несприятливих житлових і напружених психологічних умовах сім’ї і не відповідає здоровому способу життя. Близько 20% сімей мають незадовільні побутові умови, 57% сімей – недостатнє фінансове забезпечення, що негативно впливає на виховання здорової дитини. Під впливом «середовищного паління» перебуває 21 % дітей в будні і 24 % – у вихідні дні. Періодично куштують алкогольні напої в умовах сім’ї близько 12% дітей. Організація харчування в багатьох сім’ях незадовільна: 40% дітей вживають переважно смажену їжу, 29% дітей практикують часті перекуски, 25% регулярно вживають «вуличну» їжу  (готується та продається на вулиці без дотримання необхідних гігієнічних норм). Значна частина дітей в недостатній кількості отримує необхідні для нормального розвитку продукти харчування (м’ясо тварин та птахів, рибу, овочі та фрукти, крупи та бобові) та отримує надлишок вуглеводів (картопля, макарони, солодощі): недостатньо вживають рибу 70% дітей, м’ясо – 38%, яйця – 22%. Лише 40 % дітей регулярно отримують молоко як окремий напій, в цей же час 40% дітей вживає за день більше 2 чашок чорного чаю. Режим дня значної частини дітей організовано нераціонально: 24% не мають стабільного режиму сну, 28% недостатньо перебувають на свіжому повітрі. В зв’язку з недооцінкою дорослими особливостей поведінки дітей (підвищеної рухової активності, недостатніх пильності та відчуття небезпеки, низької орієнтації дітей на самозбереження) та відсутністю належного нагляду за дітьми у 29% школярів упродовж останніх двох років траплялися нещасні випадки в школі, на ігрових площадках, вдома, на водоймах.

Загальний рівень здоров’я дітей визнано незадовільним: всього 38,2% дітей віднесено до 1-ої групи здоров’я; індекс здоров’я низький – 9,5 %. Найгірші показники здоров’я – у дітей м. Києва. Стан інтелектуального розвитку дітей добрий (шкала WPPSI-R, 12 тестів, тестування проведено в дошкільному віці); лише 6,8 % дітей не справилися з 15-ма та менше відсотками завдань. Труднощі артикуляції та вербального висловлювання виявлено у   10 % школярів (13,6 % в м. Києві, 10,7 % – в м. Маріуполі, 11,0 % – в м. Красному Лучі та 8,7% у м. Дніпродзержинську). В 87 % випадків ці діти мали в анамнезі прояви перинатальної патології. 23,5 % дітей відзначалися неадекватністю поведінки вдома, нервозністю, грубощами, неслухняністю, неповагою до старших. У 65,6 % цих дітей в сім’ях частими були сімейні конфлікти, розбіжності у методах виховання, надмірна суворість до дітей. Фізичний розвиток молодших школярів має тенденцію до астенізації, що проявляється перевищенням темпів приросту подовжніх розмірів над обвідними. Процес астенізації більш виражений серед хлопчиків. В процесі зростання від 3-х до 7-річного віку частка хворих дітей збільшилась по всіх контрольованих групах хвороб (дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, кровообігу, інфекцій тощо), окрім хвороб шкіри, частка яких у 7-річному віці в популяції зменшилась. За період зростання від 3 до 7-річного віку зір дітей значно погіршується (патологію зору виявлено відповідно у 15,0 % дітей при 3,0 % в 3-річному віці).

Отже, як бачимо, показники здоров’я наших дітей далекі від втішних. Чинники, що сприяють виникненню різних порушень здоров’я, як показали наші дослідження, часто-густо залежать від сім’ї, способу та умов її  життя, загальної та медичної культури, рівня відповідальності за здоров’я своїх дітей.

Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», Київ, відділення медичних та психо-соціальних проблем здоров’я сім’ї, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, кафедра акушерства, гінекології та перинатології (професор кафедри) 483-17-05
Київ -  04050, вул. Мануїльського, 8,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Числовська Наталія Вадимівна
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», Київ, відділення медичних та психо-соціальних проблем здоров’я сім’ї (старший науковий співробітник), 483-17-05
Київ -  04050, вул. Мануїльського, 8,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Нравится



 

Додати коментар

Захисний код
Оновити