Переваги в роботі сумісникам-переселенцям

Робота за сумісництвом є цілком законним способом поповнення сімейного бюджету. Порівняно із більшістю «звичайних» працівників-бюджетників, для переселенців діють додаткові можливості та переваги. Наскільки ними реально скористатися внутрішньо переміщеним особам, як роботодавці зможуть втілити це на практиці? Про це й поговоримо.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Для роботи за сумісництвом (в іншому місці) згоди власника або уповноваженого ним органу (тобто роботодавця) за місцем основної роботи не потрібно. Детально врегульовано ці питання Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Практичні аспекти. Під час здійснення перевірок органи фінансового контролю можуть зробити запити на отримання документів, поцікавитися годинами зайнятості працівника на основній роботі. Тому необхідно уважно ознайомитися із розкладом роботи в обох місцях. Має значення їх місце розташування. Залежно від відстані доцільно передбачити хоча би годинний інтервал між часом роботи у різних організаціях.

Відомості про роботу за сумісництвом за загальним правилом не вносяться до трудової книжки. Але в окремих випадках, коли сам працівник хоче мати у трудовій книжці такий запис, знадобиться довідка з місця роботи за сумісництвом на основне місце роботи, із зазначенням назви організації, посади, періоду роботи, дати та номеру наказу про прийняття на роботу. Запис у трудову книжку здійснюється роботодавцем за місцем основної роботи («Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»).

Переваги для переселенців

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково (ст. 4 Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Для вимушених переселенців із зони АТО не застосовується випробування при прийнятті на роботу (ст. 26 КЗпП України). Із загального правила надати трудову книжку на основне місце роботи для цієї категорії працівників зроблено виключення. (п. 5.6. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»). Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться запис: «Дублікат анульовано», посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.

Неоднозначним для практики правозастосування є інше нововведення: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції». Так, постановою №81 на період проведення АТО зняті обмеження тривалості роботи за сумісництвом ― не більше чотирьох годин на день та половини місячної норми робочого часу протягом місяця; надання відпустки на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; права працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхнім заступникам.

Позитивним є скасування обмежень щодо порядку надання відпустки. Цілком можлива ситуація, коли людина працюватиме на одній роботі та водночас скористається своїм правом на відпустку на іншій. Тут усе зрозуміло. Якщо раніше контролюючі органи до цього питання могли ставитися із певними зауваженнями, то тепер це питання чітко вирішено.

Наступне нововведення для вимушених переселенців. Тепер тривалість їхньої роботи за сумісництвом може перевищувати 4 години на день і повний робочий день у вихідний. Тобто на практиці для працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення АТО, стало можливим оформитися на роботу за сумісництвом більше ніж на 0,5 ставки, порівняно з іншими особами. Але при цьому варто не забувати про можливі ризики під час перевірок. У кожному конкретному випадку слід вирішувати питання індивідуально, з урахуванням специфіки роботи на посаді. Також не буде зайвим прописати певні нюанси у посадовій інструкції працівника-сумісника. Наприклад, можливість протягом певного часу виконувати роботу дистанційно (поза місцезнаходженням офісу), що складатиме загальну кількість робочого часу, гнучкий графік тощо.

Ще одне цікаве нововведення: скасування обмежень на роботу за сумісництвом на керівних посадах. Наскільки це реально можна втілити на практиці? Це потребує індивідуального підходу до справи. Не виключено, що в окремих випадках, для керівників підрозділів (висококваліфікованих фахівців) можна у трудовому договорі та посадовій інструкції передбачити можливість протягом певного часу виконувати роботу дистанційно (поза місцезнаходженням офісу) за допомогою інтернету, скайпу та інших сучасних технологій, що складатиме загальну кількість робочого часу тощо.

Не виходити на роботу через небезпеку для життя

Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення антитерористичної операції і не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я, не можуть бути звільнені за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Це обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їх сімей, вважається як відсутність на роботі з поважних причин. У такому випадку за ними зберігаються робоче місце та посада. Якщо ці особи не виходять на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я та використали всі належні їм відпустки, у табелі обліку використання робочого часу доцільно такі неявки відмічати умовним позначенням «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин або «І» — інші причини неявок.




Читайте також: 

Додати новий коментар