|
Мабуть, рідко сьогодні можна зустріти молоду людину, яка б не мріяла про повноцінну, фізично здорову і щасливу родину. І це цілком природно та закономірно. Адже кожна нормальна жінка чи чоловік мають бажання продовжувати себе, свій рід у своїх дітях. Жити в сім’ї, відчувати її тепло, народжувати та виховувати дітей – це не тільки велика насолода, а й величезна відповідальність. Також всім відомо, що повноцінні діти народжуються від повноцінних батьків, у подружній злагоді та сімейному благополуччі. Не хочу драматизувати ситуацію пов’язану з погіршенням економічного, психологічного стану у більшості наших сімей, але факти говорять самі за себе. Скажу без перебільшення – наша сучасна сім’я сьогодні потерпає від загального занепаду духовності, деморалізації суспільства, а також від відсутності поки що реальної перспективи забезпечити своїм дітям щасливе майбутнє. Але це – сьогодні. Адже обов’язково буде ще й завтра, післязавтра... Життя ніколи не зупиняється. І щоб воно було для нас усіх цікавим і повноцінним в майбутньому, нам необхідно вже сьогодні чесно, дивлячись один одному в очі, сказати правду, нехай і гірку, про те, що нам заважає жити заможно і високодуховно, в гармонії з собою та оточуючими нас людьми.
На мою думку вагомих причин цьому є декілька.
Перша – відсутність економічної стабільності в державі, а отже і в більшості сімей. В силу того, що багато наших співвітчизників змушені шукати заробіток за межами України (це близько 5 млн. осіб), їх вплив на виховання дітей стає майже неможливим. Адже перебування їх за кордоном триває не тижні і, навіть, не місяці, а роки. Таким чином, втрачається невидимий на перший погляд емоційний зв’язок з донькою чи сином, що потім стає дедалі більш вагомим фактором формування негативного світогляду у дитини, її характеру та поведінки.
Друга – посилення шкідливих проявів як з боку дорослих, так і дітей та підлітків щодо вживання ними алкогольних, тютюнових, а то й більш сильнодіючих наркотичних речовин. Все це несе в собі загрозу нормальному розвитку українського суспільства, сприяє послабленню генетичного фонду нації, підриває багатовікові сімейні традиції, породжує егоїзм, жорстокість та цинізм.
Особливе занепокоєння сьогодні викликає ситуація пов’язана із збільшенням жіночого алкоголізму, породженням такого явища як сімейна наркоманія, коли в родині і діти і батьки є наркозалежними. Адже в повсякденному житті ми досить часто зустрічаємося з такими поняттями як кохання, ніжність, краса і чарівність, ототожнюючи їх, звичайно ж, із прекрасною половиною людства – жінкою.
Великі художники, композитори, поети, схиляючись перед красою жінки, створювали шедеври мистецтва і поезії, дивні зразки найвищого поєднання гармонії і вишуканості.
І сторія знає немало прикладів, коли заради жінки чоловіки проявляли неабиякий героїзм і рицарство , віддаючи при цьому нерідко навіть і своє життя. Та і сьогодні жінки примушують битися частіше чоловіче серце, надихають їх на благородні вчинки. Коли в нашій оселі лунає дитячий сміх і панує атмосфера тепла та затишку – все це безперечно, дякуючи нашій берегині. Саме вона, її величність жінка і є тим з’єднуючим ланцюжком між людськими поколіннями, що несе в своїй сутності вічність життя на Землі.
Змінюються часи, а з ними і поняття, звичаї, відношення між людьми, мотивація і погляди. Те, що було ще вчора для багатьох непристойним і вульгарним, сьогодні вже є закономірним і навіть престижним. Кажуть, що людина до всього звикає. Ось і ми сьогодні звикаємо вже до такого непристойного і ганебного явища, як жінка з сигаретою, чи пляшкою в руках (чи навіть і напідпитку). Ще зовсім недавно це була велика рідкість. Сьогодні ж крокуючи вулицями наших міст, ми часто-густо зустрічаємо дівчаток-підлітків, які на ходу п’ють так звані слабоалкогольні напої: «Мачо», «Ром-колу», «Бренді-колу», пиво та інші, а ще курять сигарети різних марок, здебільш іноземного виробництва. І це вони роблять без жодного натяку на сором. Навпаки, багато хто з них навіть пишається цим, вважаючи це вершиною «крутості».
Невже це майбутні мами, які скоро будуть давати початок новому життю? Що вони роблять з собою, навіщо руйнують своє здоров’я, а може й долю? Чи варто сьогодні вести розмови про розбудову незалежної вільної і процвітаючої держави, коли під загрозою опинилося наше майбутнє? Офіційна статистика та сумні факти з реального життя переконливо свідчать, що жінки продовжують невпинно спиватися. Адже відомо, що вживання алкоголю, тютюну має особливо негативні наслідки для здоров’я жінки та особливо тих, кого вони народжують. Їм переважно загрожує захворювання мозку серцево-судинної системи. Можливі й інші специфічні наслідки – рак молочної залози і навіть безпліддя. Алкоголь та нікотин заважає також засвоювання вітаміну В, який відповідає за координацію та пам’ять.
Існуючий стан справ не може турбувати педагогів, психологів, лікарів, батьків, представників громадських організацій, які глибоко розуміють до чого все це може привести націю.
Намагаються різними доступними засобами призупиняти скочування співвітчизників, особливо молодь, у алкогольно-наркотичну прірву. Не стоять осторонь вирішення цих соціально-гострих проблем і працівники, та активісти Київської міської організації Українського товариства тверезості та здоров’я. В основу своєї діяльності товариство поклало проведення ранньої профілактичної роботи соціально небезпечних явищ (алкоголізм, куріння, наркоманія) серед дітей, підлітків та молоді. Для виконання поставлених завдань були розроблені відповідні методики та програми для роботи з учнями шкіл різних вікових категорій. Серед них: для молодої школи – «уроки доброчинності та здоров’я», яка передбачає проведення циклу занять – три - з дітьми, четверте – з їхніми батьками. Останнє таке заняття, наприклад було проведено у березні 2004р. Для учнів 3-А, 3-Б класів загальноосвітньої школи №33 (Голосіївський р-н м. Київ). Запропонована на першому занятті учням піктограма зокрема показала, що багато діток вже є запрограмованими ще з малечку на вживання спиртного, в тому числі і негативним прикладом своїх батьків. Серед відповідей на завдання піктограми відтворити – «Любов», дітки малювали келих пива і солені сухарики «Флінт», а на завдання відтворити - «Подяку», малювали пляшки з шампанським, горілкою... І це у 8-9 років. А що буде пізніше? Прикро те, що любов не до тата, мами..., а до пива та солених сухариків. Погодьтесь, є над чим замислитись.
Для учнів середніх та старших класів розроблена програма «Уроки тверезості та здоров’я – учням». До неї входять: цикл щирих, правдивих бесід, аутотренінг, відповіді та запитання, дискусії, перегляд відеофільмів відповідної тематики та їх наступне обговорення. Є ще ряд інших програм, які постійно втілюються у практику.
Третя – спотворене уявлення про пияцтво як прадавню традицію українського народу, для якої вживання оковитої є нібито характерною національною рисою. Насправді ж, у ставленні до цього суспільного зла народ безкомпромісний; пияцтво – аморальне явище, воно нівечить людину, позбавляє її гідності, робить тягарем для суспільства. Про це яскраво свідчить і багатий фольклорний матеріал, де засуджується пияцтво.
Наприклад:
Пиття не доводить до пуття
Хміль, а не вода чоловікова біда
Алкоголізм і наркоманія починаються з безділля
Поганий той колектив, де є до пляшки актив
Та найбільшого зла пияцтво задає сім’ї. Хворий алкоголізмом пропиває зароблені гроші, виносить з дому речі. Сім’я п’яниці здебільшого перебуває в злиднях, від чого найбільше страждають діти.
Наприклад:
У п’яниці нема нічого на полиці
Горілку полюбив – сім’ю згубив
Де чарка, там і сварка
Пивом , вином впивається, з дружини знущається
Сім’ї відцурався – з горілкою обвінчався
Чоловік п’є – дах горить, жінка запила – уся хата горить
Шинок – це лихо для жінок
Ці та інші проблеми нашого сьогодення важким тягарем осіли на плечі нашим співвітчизникам в значній мірі відволікають їх від справ більш високих, глибоких та змістовних. Але як би толи не було, вирішувати їх доведеться рядом, і не зволікаючи. Так продовжуватися далі не повинно. Це – шлях до демографічної кризи, хитка дорога нашої нації в історичне небуття. Я глибоко переконаний, що наші люди – розумні, кмітливі, працелюбні, добрі і зможуть у всьому правильно розібратися, прийняти вірне рішення. Зроблять все можливе, щоб оздоровити і зберегти свій генофонд, національну культуру, її самобутність.
Не будемо також забувати і слова видатного педагога, гуманіста А.С.Макаренка, який у свій час говорив: «Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша вина перед іншими людьми...»
Для розквіту і зміцнення нашої держави кожному з нас потрібно добросовісно працювати на своєму місці, не бути байдужими, а цеглинка за цеглинкою класти в єдину, міцну будівлю – назва якої Україна. То ж не будемо баритися.
Микола Нестеренко – відповідальний секретар Київської міської ради Українського товариства тверезості та здоров’я
|
Щаслива сім’я – міцна держава
