|
Нещодавно в метро бачив двох дівчаток, років так 20—23, які завзято обіймалися і цілувалися на очах у всіх пасажирів вагону. Чому так виходить, що довкола нас так багато всіляких непристойностей, відверто аморальної поведінки? Що заставляє їх буквально позувати перед людьми, показуючи всім свою сексуальну орієнтацію?
Та й не тільки це можна побачити в громадських місцях. Влітку помічаєш багато людей з татуюванням. Якщо придивитися уважно до таких людей, то всі вони хочуть показати оточуючим свої художні «витвори» і для цього навмисне одягають такий одяг, щоб усе було видно.
А коли взяти молодих людей, які з гордістю розпивають пиво з пляшок. Здається, що роблять вони це виключно на вулиці, щоб якомога більше людей побачили, як вони з хвацьким виглядом перехиляють пляшку.
Що це? Коли пройдешся вулицями міста, складається враження, що всі молоді люди п’ють пиво, що більшість з них має татуїровки чи пірсінг, що вони безсоромно цілуються прямо на вулиці. Але насправді це не так, наприклад, досить широке коло знайомих, колег по роботі ставляться негативно до таких речей і самі такого ніколи не роблять.
Просто незрілі люди, що пристрастились до якогось пороку, підсвідомо розуміють, що це аморально і неправильно, але навпаки, замість того, щоб покинути згубну звичку чи стиль поведінки, намагаються виставити його напоказ. Тим вони намагаються довести іншим і самим собі, що коли це аморальне і неправильне явище всім відоме, так би мовити соціалізоване, то воно ніби перестає бути аморальним.
Чи не тому середовище гомосексуалістів проявляє небачену суспільну активність, воно з таким завзяттям бореться за свої права, намагаючись переконати звичайних людей в тому, що в такому явищі нібито нічого поганого немає, що навпаки, це добре, допомагає людині реалізувати «свою внутрішню суть». Ось і проводять так звані «сексменшинства» паради в центрі міста, намагаючись привернути увагу до себе, ведуть активну агітацію своїх поглядів через ЗМІ, намагаючись популяризувати своє «хобі».
Така суспільна активність говорить сама за себе, вона вказує на те, що вони самі відчувають, що так неправильно, і їх буря активності — це своєрідна димова завіса для того, щоб заглушити свій внутрішній голос.
Чи можете ви собі уявити, наприклад, парад «сексуальної» більшості, яка відстоює свої права, кричить, як це добре, що ми такі? Хоча переважна більшість людей прихильна до нормальної, природної сексуальної орієнтації, ніхто про це не кричить на кожному куті.
Але якщо ми не хочемо скочуватися далі в прірву аморальності, то повинні займати чітку громадську позицію і адекватно реагувати на прояви аморальності.
Андрій Лесів
|
Сексменшинства. Чому пороки виставляються напоказ?
