Від сексуальної розбещеності страждають діти

Час від часу нас шокують повідомлення про сексуальні домагання до дітей. Зовсім недавно відомій американській поп-зірці Майклу Джексону були пред’явлені звинувачення в спокушенні неповнолітнього хлопчика і в випадку визнання вини, йому загрожує 24 роки тюремного ув’язнення. Чого тільки варта ціла серія скандалів, яка прокотилась у США, які були пов’язані з розкриттям сексуальних домагань священників до дітей. І такі випадки далеко непоодинокі. Такі жахливі терміни, як педофілія, дитяча порнографія та проституція вже давно увійшли в наше життя.

З широким розвитком Інтернету, значно розширюються і масштаби розповсюдження цих негативних явищ, які без сумніву, набувають зараз глобальних розмірів. За оцінками фахівців, у порнобізнесі зайнято від одного до п’яти мільйонів дітей в усьому світі. Це переважно «неблагополучні» діти — сироти, волоцюги, діти з незаможних сімей (нерідко — з відома батьків), наркомани, малолітні повії.

Незважаючи на те, що в багатьох країнах тільки зберігання зображень дитячого порно у комп’ютері карається різними термінами позбавлення волі, є чимало людей, хто «це» знімає, хто продає, а ще хтось надає для «цього» місце на сервері. Комерсанти кажуть, що „доки це вигідно, ми це робитимемо”. В такому „бізнесі” крутяться справді великі гроші. За даними Інтерполу, майстри дитячого порно за зйомки дітей від двох місяців до 12 років щорічно мають до 3 млрд. дол. Така ситуація навколо дитячої порнографії мало чим відрізняється від ситуації навколо інших «сумнівних» товарів. Усі «торговці смертю» чудово знають, що в них за товар і хто покупець — чи то зброя, алкоголь, тютюн, наркотики чи порнографія.

Як же боротися з цими негативними явищами, як же захистити від цього бруду найцінніше, що у нас є – наших дітей? Без сумніву, тільки цілий комплекс заходів може протистояти цьому злу. Своє слово повинні сказати правоохоронні органи, але тут, як завжди, все впирається в їх слабке технічне оснащення та фінансування. У Великобританії, наприклад, у 2001 році було створено спеціальний підрозділ поліції для боротьби з комп’ютерними злочинами з бюджетом у 25 млн. фунтів. Однак пошуки злочинців дедалі більше ускладнюються, оскільки вони є «передовиками» у використанні нових технологій. Не випадково серед заарештованих творців сайтів дитячої порнографії — багато висококваліфікованих комп’ютерних фахівців.

Також повинна бути створена відповідна законодавча база. Найстрашніше, що зараз може статися з нашим вітчизняним виробником і розповсюджувачем дитячої порнографії, — позбавлення волі терміном від трьох до семи років (ст.301 КК України).

Своє вагоме слово повинна сказати і громадськість. Усвідомивши всю реальність цієї проблеми та сформувавши активне суспільне ставлення до неї, вона може реально впливати на її вирішення. Наприклад, здійснюючи тиск на провайдерів із вимогою оперативно закривати сайти де розміщується дитяча порнографія. Газета „Дзеркало Тижня” подає дуже слушну схему такого втручання громадськості: „Якщо громадська організація, здійснивши моніторинг відповідних ресурсів, з’ясує, в яких провайдерів вони розміщені, і звернеться до «сусідів по хостингу» — клієнтів тих самих провайдерів, клієнти могли б звернутися до провайдера з проханням «улагодити» ситуацію. Останньому в такому випадку доведеться принаймні вибирати між кількістю клієнтів і рівнем цін на рекламу. Це, як мінімум, ускладнить співпрацю провайдерів і розповсюджувачів дитячого порно, мабуть, підвищить на нього ціну, отже, сам продукт стане менш привабливим для клієнта.”

Батьки також не повинні втрачати пильність. Коли в сім’ї панує атмосфера взаємної довіри, відкритості, коли дитина привикла спокійно ділитися з батьками всіма своїми переживаннями, тоді батьки зможуть вчасно помітити та попередити сексуальні домагання до дитини з боку сторонніх осіб.

Для того, щоб справді вирішити це питання, потрібно добратися до самої суті проблеми. Пропозиція виникає лише тоді, коли існує попит. Дитяча порнографія та проституція з’являється тоді, коли є люди, які цим цікавляться.. Звідки ж з’являються такі люди, які страждають педофілією, тобто мають сексуальний потяг до дітей? Тут знову у поле нашого зору потрапляє сім’я - від 25 до 50% засуджених педофілів самі є жертвами сексуальної наруги в дитинстві, та й взагалі серед них немає людей, які б мали щасливе дитинство. Часто Інтернет, відео, поширення порнографії виступають у ролі стимуляторів для педофілів. Також те, що стає дедалі більше неповних сімей, розширює можливості для чоловіків-педофілів, котрі з метою «корисливого» доступу до дітей можуть вдавати інтерес до матері.

Особливої уваги також заслуговують модні сьогодні програми „сексуального виховання”. Часто під його маркою проходить поступове розтління малолітніх через показ еротичної та порнографічної продукції, демонстрації статевих органів, орально-генітальних контактів і ін. Сексуальне виховання, направлене на контрацепцію, на так званий „безпечний секс”, що базується на застосуванні презервативів, не направляє розвиток людини правильним шляхом. Воно не дає молоді тієї тисячолітньої традиційної мудрості, тих моральних цінностей, які можуть допомогти формуванню зрілої особистості та штовхає людей просто на пошук тілесних насолод. Не таким повинно бути виховання наших дітей.

Замість програм сексуального виховання повинні запроваджуватись програми сімейного виховання, що базуються на чітких моральних принципах та направлені на виховання особистості в цілому. В центрі програм виховання повинно стояти духовне та моральне виховання хлопчиків та дівчаток. Важливим виміром розвитку особистості є відносини, які у нас утворюються з іншими, особливо з членами наших сімей. Більшість емоційних та психологічних проблем, що виникають у людини з’являються в сім’ї через неправильні стосунки між батьками та дітьми, потім ці проблеми переносяться в суспільство. Такі програми повинні направляти підлітків розвивати в собі самоконтроль та направляти сексуальну енергію у правильне русло. Сексуальність – це прагнення а не потреба, людина може померти від голоду, а не від відсутності сексу.

І коли у кожної людини найвищим пріоритетом у житті стануть моральні, сімейні цінності, коли все суспільство зробить їх своїм найбільшим багатством, тільки тоді зникнуть і проблеми дитячої порнографії та проституції.

	Tweet
	Нравится