|
В Україні є багато установ та організацій, які опікуються дітьми раннього віку. Об’єктом їх впливу, як правило, є дитина з її потребами та інтересами, психофізичними та інтелектуальними особливостями, часто з проблемами розвитку та спілкування. Інститут розвитку інтелекту дитини, який вже п'ятий рік поспіль реалізує правозахисні дитячі проекти, запропонував привернути увагу до умов життя та розвитку дитини в сім'ї, особливо в молодій сім'ї, що самостійно виховує малюка. Я розмовляю з директором Інституту Віктором Краповичем. - Чому ви назвали свій проект? В.К.: Розвиток і виховання дітей перших років життя зараз актуальний у всьому світі. Причиною всіх негараздів у людському суспільстві визнається недостатня увага дорослих до створення умов, сприятливих для життя та гармонійного розвитку дитини. На цьому наголошують: Конвенція ООН про права дитини, Указ Президента України про проведення в Україні в 2004 році Року сім’ї, рішення Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН в інтересах дітей (травень 2002 р.) Спеціальна сесія Генасамблеї ООН в інтересах дітей визначила перші тридцять шість місяців, як найважливіший період в житті дитини. Рішення другої міжурядової конференції про створення в Європі та Центральній Азії світу, придатного для життя дітей (травень 2004 р.). Сорок три країни-учасниці вирішили сприяти інтеграції положень Конвенції ООН про права дитини та підсумкового документа Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН "Світ, придатний для життя дітей" в базу законодавчої та багатосекторальної політики. - Ви сподіваєтеся за допомогою проекту змінити громадську думку чи державну політику таким чином, щоб держава Україна стала світом, придатним для життя дітей? В.К.: Ми хочемо, щоб першою територією, дружньою до дитини, стала сім'я. Вона головний осередок держави. Але зараз сім'я, особливо молода, дуже потребує підтримки громади, держави, суспільства. Ми пропонуємо своє бачення підтримки молодої сім'ї, яка зможе допомогти їй задовольнити свої нагальні життєві потреби: розвиватися самій і розвивати своїх нащадків. - А Ви думаєте, що молоді батьки не вміють виховувати дітей? В.К.: Більшість людей підсвідомо переконані, що всі вони можуть бути батьками, народити, виростити і виховати дитину. Насправді це не зовсім так. Батьки не завжди розуміють відповідальності і складності своєї ролі. А економічні негаразди в Україні негативно позначаються на житті більшості родин і більшості дітей. Проект ставить на меті не тільки створити компетентну програму для допомоги молодій сім’ї в одному районі міста. Ми хочемо привернути увагу всього українського суспільства, керівництва Держави до нагальної потреби в кращому початку життя найменших громадян України. Вони потребують захищеності та розвитку. Самим важливим етапом розвитку дитини є ранні роки. І саме в цей час треба робити інвестиції в людину. В перші 36 місяців життя дитини створюється величезна кількість з’єднань між клітинами головного мозку, які визначають структуру мислення та поведінки на все подальше життя. По мірі того, як діти навчаються розмовляти, відчувати, ходити, розмірковувати, формується система цінностей, за якою вони будуть судити про добро і зло. Але це і самий вразливий період в житті людини, що вимагає найбільшої турботи з боку сім’ї та суспільства. - Для чого потрібні інвестиції в майбутнє? В.К.: Суспільство повинно робити інвестиції в ранні дитячі роки тому, що: - діти мають право на кращий початок життя, а хороший початок гарантує повноцінний розвиток людини; - забезпечується велика економічна віддача в майбутньому за рахунок економії державних коштів на таких службах, як спеціальна освіта, медико-санітарна допомога та реабілітація; - скорочуються соціальні та економічні відмінності, а також нерівність між чоловіками та жінками; - забезпечується можливість для країни чи громади конкурувати в глобальній економіці за рахунок компетентності людей. Загальнодемократичні перетворення в українському суспільстві, розвиток місцевого самоврядування викликали до життя появу місцевих ініціатив в дошкільній освіті, в соціальній галузі, в сфері надання молодим сім’ям з малюками, педагогам, медичним працівникам освітніх та просвітницьких послуг, що базуються на нових для України економічних та організаційних засадах. Такі перетворення спираються на рекомендації правового характеру, що стосуються вступу України до Європейського співтовариства, положень відповідних концептуальних документів державного значення, рішень органів місцевого самоврядування. - Як коротко сформулювати головну мету Вашого проекту? В.К.: Метою проекту є створення найкращих, найсприятливіших умов для народження, розвитку та виховання малюків - дітей перших трьох років життя. Проект коаліційний. Він буде реалізовуватися зусиллями місцевої влади, громадських організацій, державних і приватних підприємств, підприємств змішаної форми власності, спонсорів, меценатів, тощо. Реалізація проекту може привести до місцевих ініціатив щодо зміни деяких законодавчих норм в освіті, охороні здоров'я, культурі, соціальному захисті громадян. Будуть створені та відпрацьовані міжсекторальні зв'язки, характерні для розвинутого і відкритого громадянського суспільства. Освіта, охорона здоров’я, розвиток дитини повинні бути сучасними, ефективними, високотехнологічними із збереженням високих моральних принципів, відповідальності сім’ї та держави. Проект інноваційний. Формування свідомого ставлення людини до народження дитини та необхідності її раннього розвитку розпочинається в старших класах школи, удосконалюється в дошлюбний період, знаходить практичне втілення з народженням дитини. - Напевно, такий проект не можливо відразу запропонувати всій державі. Було б цікаво здійснити його пілотний варіант в якійсь окремій громаді. В.К.: Так, ми презентували свій проект районній раді Солом'янського району Києва і знайшли зацікавленість і підтримку Голови районної ради Сидорова Івана Петровича, керівників та працівників всіх управлінь, які можуть бути причетні до цього проекту. Отже ми сподіваємося на цікаву і корисну співпрацю в інтересах дітей та молодих родин, що їх виховують. - Отже, зміни підходу до виховання малюків можуть мати державне значення? В.К.: Перетворення в галузі дошкільної освіти району цілком відповідають стратегічним напрямкам державотворення: Однак поглибленню перетворень заважає ряд обставин: - вирішення багатьох проблем дошкільної освіти знаходиться поза межами повноважень районної ради, - така складна галузь потребує наукового супроводу та експертизи з боку наукових освітніх установ державного підпорядкування і значних капіталовкладень на реформування та впровадження інновацій, - значна частина фахівців, що опікуються дітьми раннього віку та їх сім’ями не мають відповідної комплексної професійної підготовки ( педагоги – медичної, медики – педагогічної та психологічної), - в суспільстві панує думка, що для виховання дитини ясельного віку не потрібна висока кваліфікація та знання спеціальних методик раннього розвитку, - значна частина цих фахівців не має навичок роботи в ринкових умовах, необхідних для формування свідомості та стратегії успіху особистості. Вони часто консервативні, з пересторогою ставляться до інновацій, реформ та перетворень, - в районі немає централізованої програми для роботи з молодою сім’єю, що виховує малюка. Кошти на неї в освіті не передбачені. - Сім’я з народженням дитини часто стає малозабезпеченою, втрачає впевненість у власних силах. Дитина стає причиною погіршення стосунків між чоловіком і дружиною, зниження якості життя, власної самооцінки подружжя. Таким чином на перешкоді створенню та впровадженню ефективної соціальної моделі надання інформаційних послуг молодій сім’ї, що виховує малюка, на муніципальному рівні стоять проблеми організаційного, наукового, нормативно-правового, економічного та суб’єктивного характеру. Пошук та визначення методів подолання цих проблем дозволить втілити проект в життя, провести відповідні заходи та перетворення. - Якщо експеримент в Солом'янському районі буде вдалим, як можна буде використати його результати? В.К.: Створену соціальну модель підтримки молодої сім’ї, що виховує малюка, можна буде тиражувати і впроваджувати на теренах всієї України. - Дякую Вам, Вікторе Леонтійовичу, за розмову, бажаю успіхів в реалізації проекту "Інвестиції в майбутнє" та подальшій діяльності Інституту в інтересах дітей!
Розмову провів Володимир Матвєєв
|