|
06 вересня 2010 |
|
Одного літнього дня мене розбудив промінчик сонця, який пробивався через вікно. Він лоскотав мене, аж поки я не встав з ліжка. В будинку ще всі спали. Я відкрив вікно і почув, як розмовляють ластівки.
«Сьогодні я прокинулась раніше за всіх», — сказала перша пташка. «Ні, — сказала друга, — це я прокинулася раніше за всіх». Вони б сперечалися дуже довго, та одна з ластівок спіймала мій погляд і полетіла.
Подув легенький вітерець, і я відчув чудовий аромат, який доносився з маминої клумби. Вітер, ніби фея, оживив квіти, і вони стали розмовляти між собою. А я стояв, заворожений гомоном маленьких квіточок.
Потім мій погляд упав на мурашок, які з самого ранку вже трудяться на городі. І я знов почув, про що розмовляють ці маленькі комахи. Моє спостереження обірвала моя сестричка, яка з радістю обійняла мене і сказала: «Дімочка, я тебе люблю!»
Проценко Дмитро учень 4-Б класу Козелецької гімназії №1
категорія: казки для дітей
|