Томос і політика

У медіа-центрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв 31 січня 2019 року відбувся круглий стіл на тему: «Томос і політика». Зустріч була присвячена історичному та геополітичному значенню надання автокефалії Православній церкві України. А напередодні, 30 січня, Київська митрополія Православної церкви України (ПЦУ) була офіційно зареєстрована.

У заході взяли участь Павло Кривонос, генеральний директор ДП «ГДІП»; Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень; Владика Євстратій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ, керівник Інформаційного відділу Київської патріархії; Віктор Єленський, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, та Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

Відкрив круглий стіл Павло Кривонос, який привітав спікерів і гостей заходу та наголосив на актуальності теми круглого столу: «…історичне та геополітичне значення надання томосу православній церкві України — є тими питаннями, на які суспільство сьогодні не має чітких відповідей. Тому наші провідні науковці, представники Української церкви зібралися, аби спробувати й розставити крапки над «і».

Владика Євстратій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ, озвучив статистику приєднання парафій РПЦ до помісної Православної церкви України: «За тими даними, які можна бачити, 120 релігійних громад визначилися. І процес цей постійно відбувається. Якщо не кожен день, то кожні 2—3 дні надходять повідомлення про те, що все нові й нові громади ухвалюють таке рішення», — зазначив архієпископ. Також владика Євстратій наголосив, що набуття чинності закону про перехід релігійних громад до ПЦУ сприятиме цьому процесу. «Стали більш чіткими правила щодо того, як може релігійна громада змінити своє підпорядкування з російської церкви українській, і цей процес тільки посилиться. Тому з'явилися можливості втілити це швидше в юридичній площині», — пояснив він.

Віктор Єленський, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ, зазначив, що це велике досягнення нашої держави у 2018 році. Віктор Євгенович навів дані, що у минулому році слово «томос» в Інтернеті було більш популярним ніж слово «євробляхи». Також він зауважив, що під «томосом» ми маємо розуміти не тільки отримання автокефалії Православної церкви України, а й комплекс геополітичних, політичних, культурних, церковно-правових, суспільних та інших процесів, які сприяють «унезалежненню» України від московського закріпачення». Народний депутат навів як приклад дані досліджень соціолога Девіса про те, що церква стає гравцем політичних процесів. Депутат зазначив, що церква повинна політично відстоювати країну. Якщо ми кажемо про томос, хочемо, щоб в України з’явився адвокат з боку церкви.

У конференції Європейських церков тільки одна церква присутня з Закарпаття і з об’єктивних причин не може гідно представляти Україну, зазначив Віктор Єленський. 25 років церквам не можна було відкривати навчальні заклади, не було закону про військове, тюремне капеланство. А зараз дипломи, які видаються духовними семінаріями, визнаються державою, а богослов’я — це наукова дисципліна.

Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, узагальнив та підсумував основні питання круглого столу. «Томос — це епохальний документ світового масштабу», сказав Сергій Іванович.
Варто зазначити, що формат зустрічі передбачав не тільки виступи гостей, а й обговорення таких питань: історичне та геополітичне значення надання томосу Православній церкві України; томос в епіцентрі ідеологічних маніпуляцій російської пропаганди та проросійських сил в Україні; томос як бренд виборчих процесів; чи сприятимуть зміни, внесені Верховною Радою України в Закон «Про свободу совісті та релігійні організації», зміні підлеглості релігійних громад?; чи не стане перейменування УПЦ МП в РПЦ джерелом внутрішньо-українського та міжцивілізаційного конфлікту?

До заходу долучилися представники посольств Грузії, Ізраїлю, Німеччини, Словаччини, Казахстану, Угорщини, Польщі, Франції, Швейцарії; Представництва НАТО в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини, Місії міжнародного комітету Червоного Хреста; Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київської православної академії, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; експерти, журналісти, науковці, студенти, священнослужителі.

На завершення зустрічі у журналістів була можливість поставити запитання до виступаючих. Архієпископ Євстратій щодо присутності іноземних гостей на майбутній інтронізації відповів, що «Інтронізація — це є внутрішня процедура церкви. І її мета полягає в тому, щоб завершити офіційно всі процедури, які стверджують автокефалію Української церкви». Він підкреслив, що присутність чи неприсутність іноземних представників не впливає на чинність цієї процедури.

А 3 лютого, в неділю, під час божественної літургії пройшла церемонія інтронізації предстоятеля автокефальної помісної православної церкви в Україні Епіфанія. Петро Порошенко разом з дружиною також був присутній на церемонії. Серед іноземних гостей — представники Константинополя та Афона, Української православної церкви США та Канади. Предстоятель УГКЦ патріарх Святослав, предстоятелі Римо-католицької церкви та протестантських церков своєю присутністю вшанували Епіфанія.

Після отримання томосу та інтронізації Епіфанія Православна церква України стала єдиною «канонічною», тобто визнаною у світі церквою в Україні.




Читайте також: 

Додати новий коментар