Праведна душа Кобзаря повертається…

Доля українського народу схожа з долею Кобзаря: кріпак, який завдяки своєму таланту, вмінню і бажанню багато працювати став вільним, але відчути себе господарем на власній землі так і не зміг. Будемо мати надію на те, що для нас, українців, буде по-іншому. Нащадки Тараса гордяться своєю причетністю до його великого імені, пишаються його мудрістю, захоплюються його потужною творчістю як художника і поета.

І став для нас Шевченко заповітом,
Безсмертним, як самлюдське життя.
Ми будем славить
перед цілим світом
Живе й святе Шевченківське ім’я!

Учні 5-Б класу спеціалізованої школи I—III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва підготували літературно-музичну гостину «Палахкотить, як свічка, праведна душа Кобзаря» і розповіли іншим школярам, учням 3-х, 4-х, 6-го класів про складну, але плідну і цікаву долю Тараса Шевченка. Вони натхненно читали вірші українського класика. Потім запросили до читань учнів 3—4-х класів.
Кращі світочі російського народу — художники Сошенко, Брюллов, Венеціанов, поет Жуковський, байкар Гребінка доклали своїх зусиль до звільнення Тараса з кріпацтва пана Енгельгардта, побачивши його різнобічну талановитість і працездатність.
Діти дізналися, що творчість Тараса мала бунтарський зміст. Найбільш відомими стали його книги «Кобзар» і «Гайдамаки». Кобзар мріяв про вільну країну, в якій будуть жити щасливі й заможні люди. А за це потрібно боротися — це шлях страждань. Багато українців і сьогодні вже віддали своє життя і ще віддадуть за її незалежність. Тарас Григорович показав нам приклад нескореного і за це йому вдячні, пам’ятаємо і вивчаємо його життя, його долю, його ім’я, його творчість. Будемо передавати йому нашу вдячність із покоління в покоління.




Читайте також: 

Додати новий коментар