|
Щасливий той, хто не лише отримує щось, але й ладен віддати оточуючим частинку себе....
Студентські роки – найкраща пора в житті кожної людини. Спогади про них у кожного різні: хтось пригадує веселі компанії, які збирались після занять в Ботанічному саду, хтось університетську бібліотеку, де просиджував по-декілька годин у пошуках потрібного матеріалу, а хтось і перше кохання, те перше, таке палке та жадане... Чим живе сьогоденне студентство, чим цікавиться, які пріоритети та цінності обрало для себе? Ми завітали до одного з найпрестижніших вузів міста Києва – Київського Педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка, знаючи на перед, що там нещодавно пройшла благодійна акція під назвою «Подаруймо дітям посмішку!» Що наштовхнуло, спонукало цю веселу, талановиту та енергійну молодь до такої акції? Зустрівшись з її організаторами ми почули відверту розповідь: – Нещодавно, ми були присутні на Міжнародному конкурсі волонтерських проектів, який проходив у Київському національному Університеті будівництва і архітектури. Нас так вразила кількість учасників конкурсу та різноманітність тем, які вони презентували, що повернувшись в стіни нашого вузу, ми вирішили неодмінно долучитися до таких добрих справ! 2008 рік в Україні проголошений роком підтримки національного усиновлення, в пресі та інших СМІ цьому питанню приділяється багато уваги. Заглянувши в Інтернет ми були шоковані цифрами, опублікованими службою у справах неповнолітніх: протягом останніх трьох років кількість дітей-сиріт, позбавлених батьківського тепла, які залишаються в дитячих будинках та інтернатах, зросла втричі. І на сьогодні в одній тільки Україні їх налічується 100 тисяч! Так, підсумувавши вище згадане, у нас і зародилася ідея створити благодійну акцію – допомоги дітям з Дитячого будинку м. Боярки. Акція тривала один тиждень. Кульмінаційною подією її стала поїздка наших студентів до самого дитячого будинку. На зібрані кошти ( 1135 грн.) ми придбали канцтовари, предмети гігієни, фрукти та соки. Також нам випала змога безкоштовно повести дітей у перші дні осінніх канікул до Київського Цирку (спонсорську підтримку надала адміністрація цирку, 32 білети, 20 з них – у першому ряду). Це був справжній подарунок, який діти запам’ятали надовго! А ми, в свою чергу, мали змогу вникнути в проблеми дітей, яких обділила доля не тільки батьками, а й можливістю радіти життю. Ви можете уявити дитинство без подарунків на свята, солодощів та матусиних лагідних долоней? Для когось сенс життя у славі, достатку, коштовностях, а для нас, організаторів акції, – це творчість, служіння та допомога нужденним та улюблена майбутня професія, яка пов’язана з дітьми. Для студентів ця акція теж була дуже корисною: поспілкувавшись з мешканцями дитячого будинку ми, майбутні педагоги, змогли наочно відчути проблеми, з якими зіткнулися ці діти. Ми настільки пройнялися співчуттям і повагою до них, що одразу відчули потребу домогти реалізувати їхні мрії та надії. В наших думках зародилися нові ідеї та проекти. Ми, сучасна молодь, яка волею долі опинилася по цю сторону щасливого життя, повинні надати можливість дітям, які виховуються у дитячих будинках та інтернатах, вирости гідними громадянами нашої країни. Кожна дитина має право на любов та піклування, і це ніхто не повинен забувати. Слухаючи цю розмову, я не могла стримати свого хвилювання і радощів, які переповнювали душу. В моїх очах вони, студенти Педагогічного університету, стали прикладом милосердя, а їхні добрі справи – прикладом наслідування. Дуже приємно, що в наш час, час нескінченних змін, росте покоління молодих людей, яке виховує і примножує в собі почуття доброти, любові та порядності. А це означає, що не все так погано в нашій країні!
Світлана Шевченко, мистецтвознавець
|