Виховання дітей

Василь Сухомлинський: виховуємо художнім словом

Василь Олександрович Сухомлинський — педагог, публіцист, дитячий письменник, ім’я якого ввійшло до скарбниці української культурної спадщини, стало відомим у різних країнах світу. Усе своє життя він працював у сільській школі, був директором, учителем, щодня проводив уроки, багато спілкувався з дітьми поза навчанням — під час прогулянок, спільної праці.

Василь Сухомлинський про книгу і читання

Василь Олександрович Сухомлинський надзвичайно велику увагу в розвитку особистості приділяв книзі і читанню. Сам Василь Олександрович читав надзвичайно багато, зібрав величезну власну бібліотеку — привозив книжки і додому, й для Павлиської школи, директором якої був, з кожної поїздки. Опікувався читанням учителів, учнів і їхніх батьків. Невтомно повторював про значущість книги в житті людини у багатьох своїх працях. У найвідомішій своїй книзі «Серце віддаю дітям» Василь Сухомлинський застерігав: «Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою…».

Особистість і спілкування. Мораль і культура поведінки

МЕТА: Виховання інтелігентного і відповідального ставлення кожного до самого себе, людей, навколишнього середовища, природи; виховання культури поведінки, моральних та духовних цінностей; виховання вміння спілкуватися, жити в колективі цікавим творчим життям.

Світ очима дітей: рівні естетичного сприймання

Тривалий час ми досліджували осо­бливості естетичного сприйман­ня дітей від 5 до 12 років, пропонуючи їм різні спеціально спрямовані завдання, ігри, за­пи­тання та ігрові вправи. Дані спостережень доповнювалися даними бесід з батьками, бабусями та дідусями, вихователями та вчителями цих дітей. Виявилося, що рівні розвитку здатності дітей до сприймання красивих об’єктів коливаються від умовно низького до умовно високого, при цьому немає прямої залежності рівня сприймання від віку дитини. Інакше кажучи, старша за віком дитина може мати більш низький рівень естетичного сприймання, ніж значно молодша від неї.

Модель школи «Даючи знання, збережи здоров’я»

Український народ пишається своїм героїчним минулим, сьогоденням, коли в країні йдуть бойові дії, коли поруч з нами, отам, за дверима військових шпиталів, сотні поранених, а трохи далі, на Сході України, гинуть наші батьки, чоловіки, сини та дочки, наші захисники, а також мирні мешканці Донбасу, серед яких беззахисні діти і люди похилого віку. Кожен із нас не може стояти осторонь і допомагає своїй країні та співвітчизникам хто чим може.

Новорождённые не похожи на детей с открыток

Появление ребёнка — это всегда стресс и море новой информации. О том, как справляться со своим неповторимым чадом, вы постепенно узнаете сами, а сейчас мы расскажем, как не дёргаться по пустякам в самый волнующий первый месяц знакомства с вашим ребёнком.

Розвиваймо здібності наших дітей

Є приклади родин, де у кількох поколіннях було чимало видатних людей. А є й інші — коли геніальна людина виявляється єдиною свого роду. Дослідження 400 родин, у яких були видатні вчені чи митці, у 1869 році було опубліковане Френсісом Гальтоном. У книзі «Спадковий геній» він доводить, що в таких родинах талановиті люди народжуються принаймні втричі частіше, ніж в середньому по популяції. Але те, що йдеться винятково про хлопчиків, дозволяє подивитися на ці дані з іншого боку. В тодішньому суспільстві хлопчики могли більше проявити себе. Очевидно, окрім біологічної спадковості, варто враховувати й спадковість соціальну. Коли дитина росте у сім’ї вченого, художника чи музиканта і змалку перебуває у відповідному середовищі, у неї більше шансів стати вченим, художником чи музикантом, ніж у тієї, яка не має такого оточення. Але, окрім наслідування, у родині може розвинутися й конкуренція дитини з видатним батьком. Щоб здолати почуття неповноцінності у таких ситуаціях, діти часто починають розвиватися зовсім в іншій, ніж батько, діяльності, і таким чином, щоб їх результати не можна було порівнювати.

Детская школа телевидения «Прайм Медиа»

Самая лучшая инвестиция — это инвестиция в себя. В настоящее время очень важно, чтобы ребенок получал не только знания в общеобразовательной школе, но и овладевал практическими навыками, которые можно использовать во взрослой жизни. В Киеве уже пять лет работает Детская школа телевидения «Прайм Медиа», и сегодня мы решили поговорить с создателем и директором этой школы Ларисой Анатольевной Лебедь.

Як мотивувати дитину молодшого віку?

Від батьків дошкільнят іноді можна почути, що діти нічого не хочуть робити. Будь-які пропозиції з боку батьків: почитати книжку, піти погуляти на вулицю або зробити щось власноруч — викликають опір з боку дитини. У таких ситуаціях поганий настрій усій сім’ї гарантовано. Так проявляє себе тенденція, що раніше була притаманною для вікової групи підлітків: демотивація — небажання реалізовувати пропозиції дорослих. Спробуємо розібратися у причинах такого стану справ. Однією із них є бажання батьків нав’язати дітям свої уподобання, втілити у них свої нереалізовані бажання. Тому й організовують життєдіяльність дитини на свій смак і розсуд, не надто радячись щодо того, що цікаво саме їй. У дитини це може викликати спротив: «Не дозволяєте робити те, що я хочу і що мені подобається? Ну гаразд! Тоді не робитиму нічого взагалі!». І тоді в очах дорослих можна прочитати розгубленість і відчай. Що робити з відсутністю бажань у дитини? Чому це відбувається?

Вміння сприймати прекрасне — перша сходинка до духовності

Дитина не помічає квіти, якими дбай­лива матуся прикрасила підвікон­ня, байдуже про­ходить алеєю квітучих каштанів, не радіє літній веселці. Що це? Неуважність? Можливо. Проте у більшості випадків байдужість дітей до прекрасного є наслідком нерозвиненої здатності до естетичного сприймання, тобто своєрідного почуттєво-інтелектуального відображення красивих об’єктів та явищ природи, мистецтва, побуту. До речі, наведений приклад досить розповсюджений, про що свідчать бесіди з батьками дітей різного віку. Прикро, адже без здатності сприймати прекрасне гальмується духовний розвиток людини.

Сторінки