Живопис Олександра Садовського

Садовський Олександр Васильович — Заслужений художник України (2001), член НСХУ (1988), лауреат премії Сумської обласної ради народних депутатів в галузі образотворчого мистецтва (2000), «Людина року» (2003) за версією біографічного товариства «Хто є хто», володар гран-прі конкурсу, організованого товариством дружби СРСР — Італія. Народився у 1951 році в с. Миронівка Вінницької області. По­с­тійний учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, має персональні. Остання відбулася до його ювілею в 2012 році. Твори зберігаються в СХМ, музеях Хмельницька, Калінінграда (Росія), Бендери (Молдова), Токіо (Японія) та приватних зібраннях.

Що до фахової освіти, то я із задоволенням констатую, що Садовський спочатку навчався в Одесі, де закінчив потужне художнє училище у 1978 році. О. Садовський з вдячністю згадує педагогів з фаху – Є. Бикова, О. Хмельницького, Л. Чернова, у яких навчався у Харківському художньо-промисловому інституті (1984). Художник вільно володіє як монументальним, так і станковим живописом.

Творам Садовського притаманний глибокий філософський зміст, складні метафоричні інтерпретації з притаманним гостросюжетним рішенням. Він і сам сповнений потужної енергетики, гострого гумору, філософського ставлення до життєвих проблем.  Коло творчих пошуків митця різнобічне, він у пошуці витоків національного звучання, створює серії картин історичного змісту, прагне розкрити побутову тему, але родзинкою його живопису є містико-космічні твори з казково-фантастичними нашаруваннями. Він вплітає у свої складні композиції неймовірно красиві кольорові рішення, досить глянути на його твори: «Залоскотаний козак», «Похід», «Степ», «Діти в місті», «Світанкова зоря».

Широка манера письма дозволяє створювати великі за розмірами полотна, в яких домінує алегорична тематика, як на картинах «Осінь», «Роздуми про барокко», «Діти в місті». Побачила світ його програмна картина «Ніч сови з блакитними очима». Авангардний стиль О. Садовського сформувався остаточно, достатньо розглянути серію картин «Легенди», «Нитки життя», «Той, що оберігає місяць», «Бик, що горить», «Довге очікування». Саме енергійне живописне письмо з таємничим розмаїттям кольорових градацій робить його твори незабутніми і вражаючими.

СоняшникиАвтор мандрує Україною, перетинає Чумацькі шляхи, замислюється над козаччиною, жахливим періодом голодомору, переймається наслідками воєнних баталій, осмислює українські літературні надбання і впевнено створює свій, тільки йому відомий всесвіт. Слід назвати такі твори, як «Бортнянський і Березовський», триптих «Арешт Веделя в Охтирці», «Полювання на однорога», «Толока», «Чумацький шлях».  Його герої працюють, мріють, чекають, стверджують. Поліхромне кольорове рішення виправдовує тему «Старого млину», «Далеке і близьке», «Поклик Азова».

Півонії_1Садовський знаходить такі акценти, що відчувається внутрішня напруга, глибоке філософське рішення.  Олександр Садовський розпочинав творчу стезю як художник-монументаліст і поступово перейшов до станкових композицій. Але володіння площиною, узагальнення думки блис­куче трансформувалися в його модернистичних та сповнених кодових загадок творів. Так створилася власна система образотворчої мови, яка наповнює його полотна.

Художньому стилю митця притаманна щедра палітра, яка випромінює такий розмай відтінків, що здається грають усіма гранями алмази. Особливо це стосується серії композицій з квітами. Півонії, лілії, нарциси, жоржини створені з неймовірним трепетом ліричної натури митця.  Жіночі образи Садовського сповнені романтичної ноти. Особлива харизма його творів досягається прозорою блакитною гамою з ніжними відтінками сріблястих тонів. Напругу дають червоні та темно-сині акценти, вони грають на створення інтриги, як на картинах «Зелене яблуко», «Похід, або Гола королева», «Золоті рибки».

Окремою сторінкою творчих надбань є диптих «Вечорниці І» та «Вечорниці ІІ». Ось вона, дума про жіночу долю, про мрії дівочі, життя з усіма його перепетіями. Колесо прядки крутиться, лине пісня і випромінює свої космічні виміри земля. Людина народжується й відправляється у велику подорож всесвітом, шукаючи щасливої долі.

Як тільки з’являються золотисті промені, чекайте загадкових полотен, сповнених філософських переживань, загадкових образів такого необмежного всесвіту Олександра Садовського. Про такого художника хочеться розповідати, відкривати його творчість широкому загалу. Питливий ум митця проводить паралелі між різноманітними явищами, він відчуває, коли потрібно звернутися до фольклорних традицій, сказати слово з билинних оповідань, згадати народну пісню.

Глибинне розуміння буття, сучасне переосмислення стилів, напрямків сприяє знаходженню свого художнього стилю авангардного напрямку. Він майстер створення інтриги, сповнений гострого гумору, жартів і життєдайного оптимізму. Дивлячись на картини Олександра Садовського глядач попадає в полон почуттів, які схвилювали митця і так щедро втілилися в його монументальні полотна. Мислення митця нагадує сковородинські подорожі з системою символів, підвладних неабияким особистостям. Такими є його «Легенди», «Нитки життя», «Зустріч гетьмана» та ін.

Складні візуальні образи художника відкривають світ у всьому його розмаї. Митець прагне залучити глядача до співбесіди, виникає діалог у пошуках істини.

Отаким є Олександр Садовський, який живе на Сумщині, присвячує свій час викладацькій роботі, займається живописом і прославляє Україну своїми самобутніми творами.

Основні твори: розпис в Сумському державному університеті (1988), рельєфи з мозаїкою на фасаді Будинку стандартизації і метрології (1990, м. Суми); «Пам’яті Устима Кармелюка» (1986), «Рідне село» (1987), «Чумацький шлях» (1990), «Легенди» (1996), «Степ» (1998), «Голос пам’яті» (2000), «Життя як життя» (2000), «Гімн птахам» (2002), «Вуличка в Гурзуфі» (2005), «На батьківщині П. Калнишевського» (2005), диптих «Вечорниці І» та «Вечорниці ІІ» (2010), «Грації» (2012).

Валентина Єфремова, мистецтвознавець, Заслужений працівник культури України  фото автора




Читайте також: 

Додати новий коментар