45 річний ювілей Київської організації художників

Київська організація як складова Національної Спілки художників України створена у січні 1969 року. Попередньо існувала різна структура об’єднань художників: «громади», об'єднання, угруповання, товариства, які започаткували своє виникнення ще в першій половині XIX ст. Пожвавлення художнього життя в Україні відбулося протягом XIX — початку XX ст., коли стали формуватися регіональні мистецькі школи — київська, харківська, одеська (а також львівська та закарпатська). Відкриття 1917 р. Української академії мистецтв (згодом Київського художнього інституту, тепер НАОМА) як вищого українського навчального художнього закладу — створили передумови консолідації митців у єдиній творчій організації.

Згадаємо імена фундаторів створення Української академії мистецтв Г. Нарбута, О. Мурашка, В. Кричевського, Ф. Кричевського, М. Бурачека, А. Маневича, М. Жука, Й. Бокшая, М. Бойчука, О. Богомазова, В. Татліна, В. Петрицького, І. Штільмана, М. Шаронова, І. Їжакевича. Наступний етап підхопила когорта В. Касіян, Ф. Кричевський, О. Лопухов, В. Пузирков, К. Трохименко, О. Шовкуненко, М. Лисенко, В. Шаталін, Т. Яблонська, І. Макогон, А. Горська, М. Дерегус, Г. Якутович, В. Зноба, С. Григор’єв, В. Бородай, І.-В. Задорожний та ін. Так сформувалося вагоме підґрунтя вітчизняного образотворчого мистецтва. Розвиток київської школи продовжило середнє покоління митців, виховане в традиціях Української академії мистецтв М. Компанець, А. Кущ, В. Баринова-Кулеба, В. Гурін, М. Стороженко, В. Чепелик, А. Чебикін, М. Гуйда, В. Прядка, І. Пилипенко, В. Шостя, Т. Голембієвська, Ф. Гуменюк, М. Кочубей, О. Губарєв, О. Івахненко та ін.

Зміна поколінь свідчить про те, що у колектив київських митців влилася молода потужна генерація, народжена у незалежній Україні. Узагальнити художній процес, який бурхливо розгортався на мистецькому просторі України, нам допомагає панорама сучасних імен та творів. Такі особистості, як А. Савадов, О. Тістол, Т. Сільваші, А. Криволап, В. Сидоренко, В. Рижих, О. Дубовик, Ф. Тетянич та ін. свідчать про яскравість українських творчих індивідуальностей. Їхні твори відкрили Європі нове українське творче обличчя.

Київські митці мають можливість брати участь у конкурсах на творчі премії, які влаштовують творчі секції, також беруть участь у найпрестижніших світових акціях і форумах, заснованих НСХУ та Міністерством культури України. КОНСХУ влаштовує щорічні творчі премії імені Ф. Кричевського (секція живопису), імені М. Лисенка (секція скульптури); В. Батюшкова (секція художнього проектування та оформлення); Д. Лідера (секція театру, кіно і телебачення); Г. Нарбута (плакат та графічний дизайн); О. Данченка (об‘єднання графічних мистецтв); М. Бойчука (монументально-декоративного мистецтва); С. Колоса (декоративно-прикладного мистецтва); П. Білецького (секція критики та мистецтвознавства). Важливе завдання митців — проявити свою творчу діяльність так, щоб столиця України відчула самобутність національного мистецтва, культурно-мистецький напрямок творчого життя, вплив на формування морально-етичних та естетичних рис суспільства.

За 45 років існування КОНСХУ пройшла тернистий шлях свого розвитку та становлення на культурно-мистецькій площині Української спільноти. Нині на її обліку знаходяться 1536 художників, понад 70 народних художників України, понад 200 заслужених художників України і заслужених діячів мистецтв України, понад 20 академіків і членів-кореспондентів УАМ, понад 20 лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Очольниками КОНСХУ були видатні особистості на сучасному мистецькому Олімпі України Шаталін В. В., Кальченко Г. Н., Скобліков О. П., Зноба В. І., Чебикін А. В., Чепелик В. А., Гуйда М. Є., Федько В. П., Мікула О. М., Гурін В. І., Литовченко Н. І., Сотник Л. І., нині головує Коновал В. І.

У структурі КОНСХУ діють дев’ять творчих секцій: живописна (голова заслужений діяч мистецтв України Пилипенко І. Я.), об‘єднання графічних мистецтв (заслужений художник України Кочубей М. С.), скульптурна (заслужений художник України Забой А. В.), монументально-декоративного мистецтва (Григоров О. В.), декоративно-прикладного мистецтва (Балибердін В. І.), художників театру, кіно і телебачення (Бариба В. І.), плакату та графічного дизайну (Будник А. В.), художнього проектування та оформлення (Гаврилов В. О.), критиків і мистецтвознавців (голова заслужений діяч мистецтв України Роготченко О. О.), молодіжне об'єднання (голова Чернявський К. В.).

Діяльність організації координується Правлінням, секретаріатом та ревізійною комісією. Творчі секції ведуть по­тужну самостійну діяльність, яка скоординована секретаріатом КОНСХУ на чолі з головою В. І. Коновалом, двома заступниками — Кохаль Н. В. та Є. О. Карповим, відповідальним секретарем-референтом О. І. Корнієнко, референтом по роботі з творчими секціями А. Г. Кулініч.

Київська організація НСХУ впродовж щорічних звітних періодів координує свою роботу згідно з рішеннями попередніх з’їздів, спрямованими на всебічний розвиток національного образотворчого мистецтва. Немаловажними є питання життєвого характеру: закріплені за Спілкою, — її майна, підтримці й соціальному захисті членів Спілки. Боляче констатувати, але майже половина художників досі не мають спілчанських майстерень, і вирішення цього питання майже заморожене.

Як зазначив голова КОНСХУ В. І. Коновал, що 45 років це вже солідний час для сформування самобутнього творчого обличчя організації. Кожна творча генерація, використовуючи підґрунтя школи реалістичного напрямку, водночас виплекала широку свободу в обранні власних творчих шляхів. Утверджуючи мистецькі концепції сьогодення, художники визначили орієнтири на майбутнє. Виставки останніх років свідчать, що художник є барометром важливих подій в суспільстві, творчим віддзеркаленням духовних, етичних та моральних її принципів, вагомих історичних подій.

Побажаємо художникам нових творчих знахідок на власних мистецьких теренах. Маємо надію, що Київська організація дійсно стане потужним двигуном на культурно-мистецький ниві столиці України та буде гідно продовжувати презентувати мистецтво нашої держави на міжнародному рівні.

 

Валентина Єфремова, фото автора




Читайте також: 

Додати новий коментар