Всеукраїнська художня виставка відкрилася до Ве­ликодня у Кми­тівському музеї Житомирської області

Всеукраїнська художня виставка відкрилася до Ве­ликодня у Кми­тівському музеї образотворчого мистецтва ім. Й. Буханчука Житомирської області. Ідея створення музею належить Йосипу Дмитровичу Буханчуку — палкому шанувальнику мистецтва і колекціонеру. Дружба останнього з багатьма відомими художниками України заклала основу зібрання художніх творів. Загалом було зібрано 664 твори, які і стали основою зібрання музею. Поступово колекція поповнилася творами з державних фондів Міністерства культури України та художніх спілок СРСР та України. Відкриття Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й. Буханчука в селі Кмитів Житомирської області відбулося у 1985 році. Експозиційна площа музею розгорнута на 1500 кв. метрах, а найкращі твори із колекції музею входять до скарбниці Українського образотворчого мистецтва ХХ століття.

Організатором виставки до Великодня 2014 року стала Дирекція художніх виставок України, яка запропонувала художникам тему, сповнену широкого розмаю українських національних Великодневих традицій. Як зазначив заступник директор Олександр Ку­з’янц, цього року представили свої роботи митці майже з усіх регіонів України. В натюрмортах  проявилася самобутність творчих задумів авторів, від суто реалістичних до символічних сповнених кодових знаків, орнаментальних варіацій. Художники з Києва, Одеси, Житомира, Ужгорода, Вінниці, Новгород-Сіверського, Чернівців, Бердянська, Кіровограда, Полтави, Шостки, Могилів-Подільського, Запоріжжя, Бро­варів, Богуслава, Маріуполя, Ізмаїла, Херсона порадували своїми творчими доробками, сповненими доброго настрою, краси. Слід назвати представників старшого покоління, як Васкевич Анатолій, Якорєва Наталія та Шпак Василь з Вінниці; Антопок Станіслав з Житомира; Прокопенко Микола з Одеси; Гронська Наталка, Зикунов Петро, Соколов Микола, Пригода Леонід з Києва; Разумова Анна з Ізмаїла, Шелегін Віталій з Чернівців. Впевнено заявила про себе і молодь — Лимар Тетяна з Полтави, Малинка Ксенія, Оспищева Марія, Штепура Олена та Мазурко Руслан з Києва, Шапко Марія з Одеси, Сафонов Іван з Богуслава, Шеменьова Лілія з Броварів.

Що привабило митців, що превалює на полотнах? Насамперед дари ланів, щедрий розмай квітів, краса плодів, поєднаних особливим настроєм святості та урочистості пасхальної теми. Чимало художників використали таємничі кодові знаки, символи, орнаменти — свідки вікових традицій українського народу. Все це створило загальний піднесений настрій, сповнений відвертості, чистоти та прагнення подарувати свято. Представлена виставка це підтверджує, досить подивитися на «Бузок» Петра Зикунова, «Соняшники» Данила Немировського, «Дари літа» Леоніда Пригоди, «Квіти сонця» Василя Шпака, «Натюрморт з гарбузом» Лимар Тетяни.

Як зазначила директор Дирекції художніх виставок України, заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець Ольга Говдя, виставка не тільки творчо поєднала людей, а й засвідчила духовну цілісність, святість, яка притаманна людству в очікуванні Світлого Христового Воскресіння. Віддавна українці збагатили традиції святкування Великодня своїми самобутніми національними рисами. Великдень асоціюється не тільки з Воскресінням Ісуса Христа, а й з весняним пробудженням природи, відродженням усього життєдайного на землі. Сонце зігріває планету і природа оживає, рясно даруючи людям дари ланів, садів, полів. Невичерпна криниця для творчого натхнення митців!
Свято Пасхи свідчить про нерозривність духовного зв’язку поколінь, даниною усталеним традиціям українського народу, його оберегам. Зробимо невеличкий екскурс в історію. Перше святкування відбулося іудеями за 1500 років до Різдва Христового, як данина виходу ізраїльтян з єгипетського полону. Саме слово «Пасха» з староєврейського означає «вихід», «позбавлення», а церква наповнює свято новим змістом — перемогою над смертю. Воскреслий Ісус Христос після розп’яття на хресті став символом безсмертя та віри у вічне царство небесне. Свято набрало чимало звичаїв, обрядів, урочистостей і стало головною подією року православних християн. Для родин це особливе очищення в період посту, добрі справи, освячення тіла й душі. Період подачі милостині, поминання усопших. Великдень згуртовує родини, покоління навколо моральних сімейних цінностей. Під дзвони церковних дзвіниць освячуються паски, крашанки, писанки як символи визволення від гріха людства і дарування життя вічного.

Художники з любов’ю та особливою шаною звернулися до розкриття цієї теми. На картинах ми бачимо вишиті рушники, крашанки, керамічний посуд, дерев’яні різьблені предмети, ікони, дари ланів, розмай квітів. Експозиція сповнена радості та доброго настрою, особливого піднесення, яке може надати євангельська тема визволення людини від рабства гріха. Сила воскресіння символізується як духовне воскресіння, складовою частиною якого є слов’янський менталітет багатогранної самобутньої української культури.

Виставка не тільки презентує творчість художників з усіх областей України, а й благословляє на життя, добро, віру й надію.

Валентина Єфремова, фото Олександра Куз’янця




Читайте також: 

Додати новий коментар