Національна спілка художників — 80 років суспільного досвіду

З нагоди ювілею НСХУ секція критики та мистецтвознавства Київської організації нещодавно провела Міжнародну науково-практичну конференцію. Ініціатором її проведення стала Київська організація НСХУ, яка за останні роки стала авангардом у розвитку культурно-мистецького процесу столиці України. Куратором заходу стала мистецтвознавець Ганна Ярова. Організаційний комітет склався з відомих вчених Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України,
МФК ім. М. Рильського, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Питання, які піднімалися, показали, наскільки вагомою є багатогранна діяльність мистецтвознавців на культурному просторі українського народу. Задекларовані теми вказали на важливість співпраці з художниками, творчість яких впливає на формування національного обличчя Української спільноти, виховання естетичних поглядів соціуму.

У вступному слові голова секції, доктор мистецтвознавства Олексій Роготченко зробив екскурс до історії та розвитку наючи з дня створення Спілки художників України. З самого початку головною задачею організації стали турбота про художників, створення умов для творчості, пошук замовлень та популяризація творів мистецтва. А коли в Художньому державному інституті відкрилася кафедра історії мистецтва у 30-х роках ХХ ст., а у 50-х — факультет теорії та історії мистецтва, то для державних установ з’явився прошарок професійних кадрів. Великий вклад у підготовку фахівців зробили такі ентузіасти, як П. Говдя, Ю. Асеєв, П. Білецький, Л. Владич, О. Говдя, Д. Колеснікова, Л. Міляєва, О. Тищенко, Л. Сак, Ю. Бєлічко, Г. Заварова, М. Криволапов, Г. Юхімець, В. Джулай та ін. Було закладене підґрунтя у вітчизняну мистецтвознавчу науку, почалася науково-дослідницька праця над багатотомною «Історією українського мистецтва», видавнича діяльність.

Кожний виступаючий висвітлив проблеми та здобутки у своїй галузі, задекларував пропозиції до розвитку сучасних напрямів НСХУ. Віктор Сидоренко — дійсний член НАМУ, народний художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, директор ІПСМ НАМУ зробив акцент на проблематику стану і розвитку сучасного мистецтва України. Доповідач зауважив, що важливими аспектами в цій площині є розвиток концептуального напряму виставок, конкретне завдання на майбутнє, залучення молоді, професійне оздоблення публічного простору.

Проблеми педагогічної науки висвітлили А. Чебикін, В. Чернявський, В. Карпов, О. Лагутенко, І. Яковець; про розвиток галерейної діяльності розповіли Н. Шпитівська, Т. Миронова; виставку розкрив О. Сидор-Гібелинда. Анкцентований погляд професіонала на прикладі творчості В. Зарецького, А. Криволапа, М. Гуйди, А. Блудова, О. Ройтбурда та ін. зробила кандидат мистецтвознавства О. Авраменко. Наукові питання були розкриті в доповідях О. Лагутенко — члена-кореспондента НАМУ, доктора мистецтвознавства; Є. Бистрицького — доктора філософських наук, директора Міжнародного фонду «Відродження» Д. Сороса.

Важливу тезу про розвиток виставкової діяльності за межами України, як один із впливових факторів культурної дипломатії, задекларував М. Гуйда — дійсний член НАМУ, народний художник України, професор, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Яскравий приклад прогресивного розвитку художнього текстилю розкрила у своєму дослідженні З. Чегусова — заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка.

У полі зору конференції були питання петриківського розпису як шляху до світового визнання Українського народного мистецтва, співпраця галерей «Лавра», «М-17», Музею-майстерні Івана Кавалерідзе з НСХУ. Розглядалися теми розвитку ковальського мистецтва, становлення української мистецтвознавчої керамології, розвиток плакату в парадигмі соціальних перетворень та ін. Про значення всеукраїнської виставки-конкурсу ім. Г. Якутовича для творчого розвитку молодих художників розповів М. Кочубей. Спілка має творчі бази, які відіграють особливу роль у творчості художників, їх потрібно розвивати як міжнародні арт-резиденції, зазначила Г. Ярова. В рамках проекту «Графіка української мови» заслужений діяч мистецтв професор В. Чебаник блискуче провів майстер-клас з написання української абетки Відроджена кирилична абетка допоможе вибудувати національну ідею, дасть змогу школярам ідентифікувати себе як громадян величної незалежної держави. Зміни у розвитку суспільства України формують нові напрями діяльності нашої організації, зазначив голова Київської організації НСХУ, заслужений діяч мистецтв Віктор Коновал. Мистецтво — це захист і прорив у майбутнє нашої культури, тому, як розвиваються такі види образотворчого мистецтва, як монументальна скульптура, плакат, живопис, оздоблення міського середовища, має важливе значення. Ось чому сучасний стан сучасної забудови Києва викликає тривогу, бо те, що відбувається, є гуманітарною катастрофою, зазначив мистецтвознавець Михайло Дегтярьов.

Мистецтвознавці беруть участь у масштабних вітчизняних та міжнародних творчих проектах, які презентують Україну за кордоном. Все це загалом впливає на формування національної свідомості українського народу, підняття культури на вищий щабель європейського рівня.

Загальний настрій конференції показав, що творча інтелігенція не байдужа до проблем розвитку культури українського народу, як формується духовний розвиток держави. Були намічені плани на майбутнє та сучасні засоби впливу на формування естетичних поглядів української спільноти.




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар