Музей-майстерня Івана Кавалерідзе як взірець культурного життя Києва

Вагомими осередками у збереженні історії, вихованні національних пріоритетів, розвитку культури є творчі спілки, музеї, художні галереї, меморіальні комплекси. У столиці України існує кілька творчих спілок, серед яких особливе місце займає Національна спілка художників України. У Києві понад 50 музеїв, серед яких діє Музей-майстерня Івана Кавалерідзе, розташований на Андріївському узвозі. Сама назва та місце знаходження розкривають концепцію його діяльності, значення для культурного життя столиці, вплив на ментальність українського народу.

Творче подружжя кандидата мистецтвознавства Н. Капельгородської (1932—2005) та скульптора, кінорежисера, заслуженого працівника культури України Р. Синька (1933—2010) стало засновниками цього престижного культурно-мистецького закладу. Для його діяльності з сімейної колекції були передані мала пластика, особисті речі, артефакти, епістолярна спадщина скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста України, громадського діяча та патріота І. П. Кавалерідзе. Поступово сформувалися музейні фонди, які вже налічують понад 5000 експонатів з унікальними артефактами.

Завдяки закладеним Іваном Кавалерідзе пріоритетам (які, до речі, в часи комуністичного режиму сприяли ізоляції митця), ми маємо вагоме підґрунтя для переосмислення власної історії, надбань українського народу і національних духовних витоків. Багатогранний талант дозволив митцю постійно експериментувати, шукати нові образи та засоби втілення своїх ідей у скульптурі, кінематографі, драматургії. Тісна співпраця з О. Довженко, О. Гончаром, Л. Курбасом, Т. Франко, Л. Ревуцьким, Є. Кротовичем, Б. Антоненко-Давидовичем, К. Трохименко говорять про активну громадську позицію Кавалерідзе, його відданість національним інтересам.

Незважаючи на постійну ізоляцію, митець все своє життя створював історичний літопис розвитку української спільноти на засадах національних традицій. У своїй творчій спадщині І. Кавалерідзе звертається до таких титанів, як княгиня Ольга, Ярослав Мудрий, Г. Сковорода, Т. Шевченко, О. Довбуш, лідерів Гетьманщини, піднімає козацьку тему, апелює до еліти українського суспільства в різних галузях науки, культури, літератури. 

Все своє життя Кавалерідзе присвятив спасінню національної культури та її діячів. Про що свідчать документи з розсекреченого архіву КДБ, які оприлюднив заступник директора з наукової роботи музею Олександр Логвин. Більшість творів митця мають символічне рішення, а використання сучасних інновацій, алегорій, узагальнень надають особливої виразності його монументам, серед яких лідирує пам’ятник Артему та мала пластика останніх років «Бунт», «Летять журавлі», «Вірний друг». Хлопчисько — герой п’єси «Перша борозна» звертається до діда з проханням випустити на волю снігура і випускає… Так все своє життя І. Кавалерідзе увічнював ідеї національного відродження, сприяв ствердженню незалежності українського народу, створивши пантеон творців незалежності.

Невипадково серед активістів Музею-майстерні — істинні борці вільної України, які з часом були закарбовані у портретній галереї живописця народного художника України Бориса Плаксія (1957—2012). На основі цих творів сформувалася одна із перших культурно-мистецьких площадок щойно проголошеної Незалежної України, де в історичній послідовності представлені яскраві особистості з когорти нового незалежного суспільства. Вже у 2007 році було створено 96 портретів, серед яких І. Мазепа, М. Грушевський, С. Петлюра, В. Стус, А. Горська, В. Чорновіл, І. Дзюба, І. Драч, колишні політв’язні та ін. Стало доброю традицією щороку в День Незалежності відкривати виставку живопису, яка демонструвала вірних синів українського народу.

Через призму колекції Музею-майстерні ми маємо можливість не тільки вивчати історію своєї держави, а й формувати свій світогляд, розвивати художній смак на кращих зразках образотворчого сучасного мистецтва. Фонди закладу зберігають твори В. Григорова, В. Гуріна, В. Зарецького, Є. Лученка, І. Марчука, О. Бородая, О. Масика, В. Томашевської, В. Франчука, Т. Голімбієвської, 
І. Дзюбана та ін.

Ідея І. Кавалерідзе створити пантеон історичним особистостям Української держави, має непересічне духовне значення для нащадків. Ім’я Івана Кавалерідзе у цьому пантеоні одне із перших. Саме тому запланована реконструкція будинку з введенням у життя постійно діючої портретної галереї «Творців незалежності». 

З 2007 року колектив очолив молодий ентузіаст, прогресивний менеджер, шанувальник творчості Кавалерідзе, завзятий експериментатор Олександр Юнін. Розпочалася нова хвиля діяльності Музею-майстерні, який стає активним культурно-мистецьким майданчиком з сучасними проектами, де є місце молодому поколінню через співпрацю з Київською дитячою Академією мистецтв. Вагоме місце займає дослідницька справа, видавнича, освітянська, налагодження контактів з творчими спілками столиці, музейними закладами з різних областей України та зарубіжжя. 

Далеко за межі музейної виставкової площі виходять мистецькі конкурси, театральні перформанси, серед яких слід назвати Міжнародне мистецьке свято «Тбілісобі на Андріївському». Музей-майстерня прийняв участь у першому гранті Українського культурного фонду, провів міжнародну культурно-мистецьку локацію з використанням нових медіа, відбулася реконструкція виставкових залів. 

Кожен, хто потрапляє на Андріївський узвіз, має можливість відчути силу унікального таланту українського Мікеланджело, прагнення українського народу до волі, вірність національним ідеям, освятитися прекрасним. Таким чином Музей упевнено продовжує працю на європейське спрямування розвитку культури і мистецтв столиці та українського народу взагалі. 




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар