Художниця Тамара Недошовенко

Народна мудрість каже, що дерево пізнається по плоду, а людина за працею своєю. Життєвий та творчий шлях художниці Тамари Недошовенко красномовно це засвідчує.

Тамара народилася в сім’ї художника — Федора Івановича Недошовенка. Її батько пройшов нелегкий життєвий шлях, був фронтовиком і зустрічав День Перемоги на Червоній площі в Москві. У сімейному архіві зберігається раритетне фото, на якому зображені щасливі обличчя фронтовиків, серед яких художники — А. Пламеницький, Г. Нісський та Ф. Недошовенко.

Мама Тамари, Ольга Федорівна Недошовенко, була лікарем і присвятила своє життя іншим людям. Любов до України, її культури, мистецтва поєднувалися в цій тендітній жінці, з безкорисним служінням в ім’я добра та щастя. Так, у середовищі інтелігентного оточення виросла майбутня мисткиня.

Я пригадую кілька наших зустрічей з Тамарою, починаючи зі студентських років. Знаковою була наша зустріч на виставці картин, присвяченій пам’яті батька Тамари — Федора Івановича Недошовенка. Творчий шлях художника пройшов поряд із знаменитою Тетяною Яблонською. Він навчався у провідних українських митців — Володимира Костецького, Сергія Григор’єва, Карпа Трохименка. Я зрозуміла, що живописна досконалість батька, майстра батальної картини, пейзажу, жанрової картини — передалася і доньці. На тій зустрічі, я відчула безмежну любов Тамари до батька.

Наші зустрічі на загальних спілчанських виставках були сповненими тепла і відвертих відносин. Картини Тамари завжди відрізнялися глибокими за змістом композиціями, стриманою поліфонічною палітрою, професійністю. Я відчула її посвячення мистецтву…

Завжди Тамара поспішала, казала — моє життя проходить за жорстким розкладом. Викладацька робота, секційні обов’язки в Київській організації НСХУ, присутність біля мами до останнього її подиху. Такі люди, як Тамара, навчають інших мужньо нести свій хрест.

Але за всією зовнішньою стриманістю у художниці відчувається палке серце, сповнене любові до життя, до прекрасного. Про це свідчить ювілейна виставка Тамари Недошовенко, яка відбулася нещодавно в київській галереї «Мистець». Шанувальникам мистецтва були представлені твори музейної вартості.

Виставка була присвячена пам’яті мам. Серед численних гостей були друзі, педагоги з інституту ім. Бойчука, де викладає живопис Т. Недошовенко, лікарі, з якими працювала її мама. Кожен виступаючий знайшов теплі слова, яскраві життєві моменти в родині Недошовенків. Так вимальовувалася загальна картина безмежної любові до України, її культури, людей і важливість міцної сім’ї як основи процвітаючої держави…

Центральною картиною експозиції була подвійна композиція з образом мами. На полотні ліворуч зображена замріяна дівчинка у вишиванці, а праворуч, впевнена, мужня жінка-лікар. На фоні красномовних атрибутів іде діалог цілого життя, сповненого віри, надії, любові. Здається, що Янгол-Охоронець благословляє спогади дитинства, юності, зрілості… Художниця обрала світлу стриману палітру, в який вдало закарбовані ніжні почуття до матері вдячної доньки.

Тамарі Недошовенко притаманні картини, в яких промовляє дійство. Особливо таке почуття розкривається у пейзажах. Саме в них мисткиня розкривається як майстер панорамних композицій, сповнених світловим простором. Філософський погляд художниці зосереджується на мотивах, в яких лунає велич первозданної природи. Вона захоплюється побаченим сама, і щедро передає свої почуття мовою кольорів. Слід назвати полотна: «Міжгір’я. Гора язик», «Соловки. Морський док», «Біля причалу», саме в них пульсує життя, сповнене багатовікової історії.

Вечірні композиції хвилюють вишуканими кольорами. Саме в них розкривається схвильований стан художниці, яка зачарована метаморфозами сонячних променів. Спокій і задушевність охоплюють глядача біля картин — «Вечір на річці Снов», «Садиба Лизогубів у Седневі», «Вечірній мотив». Композиції глибокі за змістом, доведені майже до досконалості.

Тамара майстер передачі настрою сільських мотивів. Прості життєві будні вона прагне, наповнити ліричними епізодами, в яких завжди присутні жанрові елементи, як на картинах: «Перед дощем», «Ранок в Клочкові», «Селянський світ». Дійства проходять на подвір’ї стареньких хат, біля яких відпочивають старенькі бабусі, або пораються молодиці, пасуться кози, курі. Виникає дивовижний ностальгічний стан по свіжому повітрі, спокою, добру. Хвилювання душі художниця вдало передає витонченою технікою живопису, де м’якими лесіровками підкреслюється форма, об’єм, характер.

Тамара Недошовенко вміє створити добрий настрій. А це вже творча вдача художниці, серце якої сповнене щирості, відвертості і закоханості в своє призначення. Для найбільшої виразності художниця використовує весь арсенал академічного живопису. Недошовенко розкривається як майстер композиції, побудови простору, передачі внутрішнього стану. Слід відзначити серію картин, створених у Корсунь-Шевченкові — «Коли квітує бузок», «Шевченко у Корсуні». Остання розкриває образ Кобзаря як вірного сина українського народу, який зажурено запрошує до діалогу...

Загалом твори, представлені в експозиції, промовляють глибоким почуттям, прагненням передати красу іншим. Особливо це відчувається в натюрмортах, написаних стриманими кольорами.

Вишукана ніжна гама буквально передає аромати кожної квітки. У всій красі розцвітають пишні півонії, прозорий бузок, ніжні конвалії. А рози, навпаки, написані в щедрій гамі оксамитового багаття. Пензель обережно торкається ніжних пелюсток, які наповнюють картини особливою музичною аурою. В серії цих картин художниця розкривається як прекрасний живописець, який володіє розмаїттям вишуканих відтінків і технічних прийомів малярства. І не даремно, бо фаховість Тамари Федорівни вихована такими відомими художниками, як Віктор Шаталін та Сергій Григор’єв, в майстернях яких вона навчалася в студентські роки. Голова Київської організації Національної спілки художників України заслужений художник України Леонід Сотник зазначив, що дипломна робота Т. Недошовенко «Гуцульське весілля» ще у 1975 році увійшла у світ образотворчого мистецтва нашої держави.

Дійсно, талант художниці розкрився у багатьох іпостасях. Особливо вражають чуттєві портрети, в яких розкривається рафінована душа мисткині.

Творчість Т. Недошовенко зайняла своє особливе місце в скарбниці Київської школи живопису. Представлена виставка свідчить про зрілого майстра живопису, який впевнено йде по складному шляху сучасного образотворчого мистецтва.




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар