Молодь і комп’ютерні ігри… Зворотній бік медалі

Віддаючи належну данину корисності та необхідності існування і застосування комп’ютерної техніки на службі у людини, тим не менше, серйозною проблемою нашого часу, епохи технічного прогресу та суцільної, всепроникаючої комп’ютеризації, є негативний психологічний і фізіологічний її вплив на стан здоров’я людей. Причому у поле дії подібного нездорового, негативного впливу в першу чергу підпадає молодь.

Ситуація особливо загострилась у теперішній час, із приходом XXI століття. Ми є свідками, а часто-густо й учасниками неприродного процесу, коли ігри, зокрема, комп’ютерні, займають важливу, якщо не головну роль у житті дитини, стають її єдиним змістом і сенсом.

На жаль, тим самим ми створюємо віртуальний світ, у якому зовсім не обов’язкова реальність. Люди взагалі, особливо молодь, звикли жити у примарному, вигаданому світі.

Але не треба забувати, що саме найдорожче, що об’єднує та згуртовує людей, — це людське спілкування. Першим чином, воно починається змолоду. Тому гру треба спрямовувати на реальність життя, на доросле майбутнє.

Коли батьки не бачать, що треба не тільки забавляти, але й духовно виховувати, з любов’ю загартовувати своїх нащадків, якщо не знають, у чому полягає моральне виховання, — це серйозна батьківська помилка. Вона приведе чи може привести з часом до сімейного розладу та інших негараздів. Або, ще гірше, до життєвої трагедії в майбутньому. Молода людина, наприклад, може психологічно зламатися перед життєвими труднощами, занурившись у наркотики.

Треба добре розуміти, давати собі звіт у тому, що на прикладі гри на комп’ютері, в першу чергу, втрачається особистісний зміст — настільки молодь стає нездатною бачити інших… Тому найжахливіший результат бездумних, пустих комп’ютерних ігор — це знищення особистісної свідомості. Щоб це покоління не стало загубленим назавжди, потрібні небайдужі люблячі батьки та розумні вихователі.

А поки що ми бачимо розповсюдження безконтрольної, контрабандної, контрафактної відеопродукції, в тому числі у вигляді «піратських» комп’ютерних ігор, за якими молодь, підлітки проводять значну кількість часу.

Тотальна, всебічна зацікавленість і захопленість дітей комп’ютерним екраном викликає особливу стурбованість батьків, учених і спеціалістів.
Дитячі психіатри та психологи переконані в тому, що:

1) діти часто в іграх, як і в життєвих ситуаціях, наслідують насилля, побачене на екрані;

2) діти схильні ототожнювати себе з окремими жертвами або агресорами та переносити ці образи і ролі в реальні ситуації;

3) діти можуть в результаті побаченого вважати агресію та насильство прийнятною моделлю поведінки й засобом вирішення своїх проблем.

Вжахаюча статистика дитячої жорстокості та підліткової злочинності останніх років в країні свідчить про правомірність висновків закордонних вчених відносно того, що переважна більшість неповнолітніх злочинців при з’ясуванні мотивів знущань, зґвалтувань, катувань, вбивств та інших злочинів проти особистості прямо або побічно вказували на екранні аналогії.

Сучасне інформаційне середовище, побудоване на антигуманних принципах, в останні роки стає все більш міцним та важливим фактором і причиною агресивної поведінки молоді.

Саме сьогодні вкрай гостро постають питання про наслідки негативного впливу комп’ютерного екрану — його фізичних, естетичних, психологічних та інших параметрів.

По-перше, він (екран) впливає на соматичний розвиток дитини. По-друге, на його моральне, духовне становлення. Ось головні тенденції подібного впливу:

1) Переважна кількість візуальної інформації, що йде з комп’ютерного екрану (навіть більше ніж з відео- та теле-), не може не викликати певної деформації в сенсорній системі дитини, що формується в процесах його виховання та понятійного мислення.

2) Психологічна залежність від комп’ютерного екрану, що відчужує його від живого спілкування з дорослими, звужує сферу сумісної діяльності підлітка та дорослого у сім’ї.

3) Екран витісняє традиційну гру, в тому числі колективну гру з однолітками, які дуже необхідні для його психічного розвитку та особистісного становлення.

4) Екранні образи, закарбовуючись у свідомості, з джерела інформації перетворились у джерело трансформації картини світу сучасної молоді, знаменуючи собою переоцінку традиційної системи цінностей і способу життя.

Стає все більш очевидним, що комп’ютерний екран для сучасного підлітка є не стільки інформатором і джерелом побудови картини світу, скільки її конструктором, що агресивно програмує та формує її спосіб життя, «нову мораль» і систему цінностей.

Якщо в «піратських» комп’ютерних іграх насаджуються образи напівоголених і тілесно спокусливих, холодних і жорстоких жінок-воїнів, або бездумних роботоподібних монстрів, де ллється рікою «віртуальна» кров, хіба не напрошується висновок про те, що йде безконтрольна і безпрецедентна маніпуляція свідомістю молоді у напрямку нереальної містики та насилля в їх самих найгірших проявах.

Наприкінці цієї невеличкої аналітичної статті авторові хотілося б додати, що ця тема, тема молоді й комп’ютерних ігор, негативного впливу останніх на свідомість і підсвідомість підлітків, є дуже актуальною і потребує до себе більшої уваги.

Станіслав Смірін

	Tweet
	Нравится