|
 Дякую тобі, Матусю, за те, що ти подарувала мені цей світ, за те, що ти завжди поруч, де б я не була, дякую за те, що ти завжди знаєш, що сказати, за те, що ти любиш мене, дякую за те, що даруєш мені кожного дня щастя, дякую за те, що завжди зігріваєш мене своєю усмішкою, дякую тобі за твоє вічне терпіння, за твої глибокі очі, за теплі руки, які щоранку пестять моє чоло. Дякую тобі, Матусю, за те, що ти є у цьому світі. Якби не ти, я б не знала, що таке любов і ласка, тепло і ніжність, турбота і терпіння, добро і розуміння. Якби не ти, я б не знала стількох речей у своєму житті. Я хотіла тобі сказати, що люблю тебе. Я давно не говорила тобі цих слів, хоча щоночі, коли лягаю спати, читаю «Отче Наш» і думаю про тебе, про те, що я ніхто в цьому світі без тебе, без твоєї допомоги. Кожного разу я прошу Бога, щоб він допомагав нам, наділив тебе вічним життям з нами, щоб ти ніколи не покидала нас і була завжди моїм сонечком, яке б зігрівало мене скрізь і завжди.
Ти є уособленням усього доброго в цьому світі, а твоя любов, наче сонце, вічно горить і не згорає. Я ладна віддати усе, що в мене є, в обмін на те, щоб у твоїх очах ніколи не з’являлися сльози, а навіть якщо з’являться, то лише від радості, щоб твоє волосся ніколи не сивіло, щоб твоє серце ніколи не боліло.
Дякую тобі, Матусю, за те, що ти є у цьому світі, бо без тебе я б ніколи не навчилася жити.
Знай, що найдорогоціннішим дарунком мого життя я вважаю тебе. Я люблю тебе, Мамо.
Кравченко Катерина,
учениця 11-го класу
Козелецької гімназії №1
Чернігівської обл.
Керівник літстудії «Паростки»
Приліпко Н.М.
|
Мамо...
