Майстерня талантів

Жінка з рудим пухнастим волоссям постійно всім посміхалась і несла за собою затишок в звичну буденну залу для прес-конференцій УНІАН… Чому запитувала я себе, чому вона така щаслива і світиться від радощів? І вона сказала, точніше «проспівала» про свою радість в можливості нести її сім’ям і дітлахам, бо вона директор дворічної дитинчати під назвою «Бейтейну – наш дім», організації, яка через мистецтво хоче повернути кожній дитині світ її мрії.

Проект «Майстерня талантів» складається з декількох етапів і проводиться серед 10 дитячих будинків з різних регіонів України.

Перший етап – це 2-денний семінар для викладачів інтернатів з арт-терапії, який планується в грудні. Це поїздки фахівців по обраним будинкам і проведення майстер-класів, бесід, тестувань обдарованої малечі, які завершаться феєричною акцією у Києві – фестивалем творчого образу життя. Після попереднього конкурсу і виконання певних завдань, діти разом з педагогами приїжджають до Києва, для участі в  спільному для всіх святі «Небокрай» - будівництві чарівного міста ляльок, концерті, художньому вернісажі, екскурсії.

Завершальним етапом має стати бал благодійності по залученню коштів для підтримки роботи та розвитку творчих майстерень в інтернатах.

«… ми просто побачили, що коли проводяться дитячі виставки, то роботи просто ставлять вряд – сіро, буденно і дитина не знає, де себе подіти серед цих робіт… а ми хотіли щоб це був саме їх світ..», - знову продзвеніла рудоволоса фея.
За статистикою на Україні більш як 100 тис. сиріт, а опіку мають лише половина з них. В 56 інтернатах по всій країни за 10 тис. дітей несе відповідальність держава. «Бейтену – наш дім» пропонує своїм вихованцям заняття літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, в цирковій та театральній студії. Організатори мріють, що через майстерню талантів діти збудують свій «дім».

«Для дітей треба шукати інший багатомірний простір…. Талант – це влада, і люди які виховують таланти повинні про це пам’ятати. Мистецтво – це терапія любові, і ми збираємося мистецтвом лікувати молодь!»

Я сиділа і мрійливо дивилась на цю жінку… Репортери задавали мляві, сухі запитання, про факти, про «що малося на увазі», « а за які кошти»…. Я подумала, що дорослих завжди причаровувала дитяча чистота і їх світ, схожий на мрію, тому тепер вони хочуть, щоб він став реальністю і для них, бо погано жити, коли ти не віриш в людей, в розумне, добре вічне, усвідомлення якого приходить з почуттям піклування про молодше покоління….

	Tweet
	Нравится