Література

Сучасна жінка схожа на пропонований Некрасовим образ «… и на скаку коня остановит, и в горящую избу войдет»… Важко уявити собі зовнішньо Світлану Єленчину, жительку  невеличкого кримського містечка, саме такою жінкою. Але дізнавшись про її життєвий шлях, напружену громадську роботу, багатогранні, глибокого змісту вірші, утверджуєшся в думці, що такі слова саме про неї.

Літературна мова – це неоціненний народний скарб. Тому відноситься до неї треба уважно та дбайливо. Так, як ставилися до неї видатні громадські діячі, знані журналісти та письменники, класики літератури.

1 квітня виповнилось 200 років з дня народження великого письменника. ЮНЕСКО вже назвала 2009 рік Роком Миколи Гоголя, Росія також не залишилась осторонь. До ювілею письменника Москва запланувала відкриття першого в країні музею письменника, а на телеканалах почались цикли передач, присвячених життю Миколи Васильовича.

«Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач – В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем…»

На долю батьків Надії Курбатової випали надлюдські випробування. На вечорі, присвяченому пам’яті доньки, мама розповідала про її трагічну долю. Мов заворожені, вслухалися присутні в кожен штрих короткої біографії Надії-поетеси, Надії-художниці, Надії-знавця музики… Всі ці самобутні дари розкрилися в неї протягом  короткого життя, але справжнім її покликанням було малювання… Із самого раннього дитинства вона робила розмаїття малюнків, сюжети яких світилися радістю, добротою, милували око. Щедре творче уявлення занурювало її в особливий казковий світ, сповнений філософських роздумів, відвертості, чуйності, надзвичайної спостережливості…