|
02 лютого 2010 |
|
Тиша і спокій панували в зимовому лісі. Мороз Іванович востаннє обходив свої володіння. Дерева ще спали вкриті теплими пухнастими сніговими ковдрами. Але треба було вже прощатися, незабаром Чарівниця-Весна вступить у свої права. Подивився Мороз Іванович вгору, на сонечко. Воно з кожним днем стає все веселішим та яскравішим. А його теплі промінчики перебігають з верхівки одного дерева на інше, все частіше затримуються на галявинках, немов чекають на якесь диво. Присів Мороз Іванович на пеньок відпочити та й заснув. А тут Чарівниця-Весна вийшла па галявину, побачила свого дідуся, що спав. Зраділа, що за цей час вона спробує розбудити зимовий ліс. Покликала на допомогу свого друга – Сонечко. Чарівниця-Весна зібрала у своїх долонях багато теплих промінчиків і поклала їх на засніжену землю. Поступово від сонячного тепла сніг розтанув і з’явилися ніжні білі провісники весни – проліски, які розбудили Мороза Івановича.
– З весною Вас, дідусю!
Підготував учень 4-А класу Козелецької гімназії №1
Сергій Гламазда
Вчитель Кочин Антоніна Іванівна
категорія: казки для дітей
|
Лісове диво
Коментарі
спс вам...