Культура

«Тарас. Повернення»

31 січня в кінотеатрі «Жовтень» пройшов передпрем’єрний показ художнього фільму «Тарас. Повернення», режисер Олександр Денисенко. Після перегляду кінострічки вперше пожалкувала, що я не кінокритик. Але натомість це і добре, немає потреби та і бажання щось порівнювати, вишукувати недоліки операторської чи акторської роботи, хоча, потрібно зауважити, вони, ці роботи, — геніальні! Просто без зайвого блюзнірства і філософствування хочу сказати, що фільм зачепив за душу, ой, як глибоко зачепив!

Тиждень вірменської культури

Розпочався Тиждень вірменської культури в «Бібліотеці Дружби народів» ЦБС Подільського району міста Києва уривком з фільму відомого вірменського й українського кінорежисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», де мати молиться за свого сина й читає молитву «Отче наш»… У залі «Дружби» — користувачі бібліотеки, учасники клубу «Світлиця», колеги, члени вірменської й української громади. Родзинкою Тижня було відкриття фото-артвиставки «Сергій Параджанов 100–5», яку організувала Олена Михайлівна Оганесян — голова Вірменського товариства культурних зв’язків АОКС-Україна. Вона здійснила екскурсію, докладно розповівши про кожен із безцінних експонатів виставки.

На шляху творчої долі

Розмова піде про ювілей заслуженого художника України, відомого графіка, дизайнера, живописця, громадського активіста Володимира Дмитровича Єрмакова. За плечима надзвичайно обдарованого митця потужний творчий шлях, життєвий досвід, вагома творча спадщина, яскраві сторінки, пов’язані з українською культурою. Прихильність до творчості постійно була поряд з військовою професією, яку Єрмаков отримав у Ленінградському вищому військово-морському училищі, яке він успішно закінчив у 1967 році. А потім були плідні роки навчання у Московському поліграфічному інституті, у досвідчених педагогів А. Гончарова, М. Мітурича, О. Сидорова. Саме там під час занять педагог Гончаров підкреслив живописний дар Володимира Єрмакова, який поступово розкрився у чудовій портретній серії, пейзажах, сповнених ліричного настрою та глибокого філософського бачення оточуючого світу.

«Пісня для мене — індивідуальна терапія»

Народний чоловічий хор «Чумаки» ВГО «Товариство «Знання» України відзначає своє 30-ліття. За 30 років «чумакування» у хористів майже нічого не змінилося, окрім того, що час від часу доводилося шукати приміщення для репетицій. Ось тільки українська пісня безсмертна. Її так само слухають, схлипують, пропускаючи через душу, ковтаючи смуток, аплодують й сміються, коли весело. Кожна народна пісня несе в собі цілий світ, як насінина, що проростає.

Вікторія Васалатій: «Все буде так!»

Актриса Національного академічного драматичного театру імені І. Франка, лауреат премії «Київська пектораль» за музику до мюзиклу «Едіт Піаф. Життя в кредит». Актриса, співачка, композитор. Її пісні є в репертуарі Ірини Білик, Асії Ахат, Павла Зіброва, Алли Кудлай, Катерини Бужинської. Автор музики до вистав, дитячих та дорослих мюзиклів («Попелюшка», «Дюймовочка», «Носороги», «Ассоль», Marilyn Monroe. Crazy in love).

«Вербиченька» — берегиня пісенної спадщини

Особливий настрій у ці дні в Національному музеї літератури. Клуб вихідного дня запросив на гостину народний етнографічний аматорський фольклорний ансамбль «Вербиченька» з села Пристроми, що в Переяславському районі на Київщині. Автентичні костюми, насичений колоритний репертуар пісень, музичні інструменти з домашнього начиння захопили киян. Вони впродовж двох годин слухали у виконанні артистів давно забуті українські народні пісні, аплодували їм і не відпускали.

Феномен сучасної музики

K-Pop — це справжній переворот в сучасній музичній індустрії. За останні кілька років цей жанр став неймовірно популярним серед підлітків по всьому світу. Чому ж цей напрямок став таким відомим? Сьогодні я розповім вам про одну із найпопулярніших kPop-груп на сьогоднішній день. BTS — цю назву знають майже всі сучасні підлітки. Група складається з семи учасників, які почали свою кар'єру в 2013 році. Хто б зараз міг подумати, що раніше ці хлопці самостійно роздавали листівки із запрошенням на свій концерт. Вони просто хотіли бути почутими.

VIVA, Пуччіні!

Йому завжди не щастило на обʹєктивну оцінку з боку оперних фахівців і театральних снобів, які вважали творчість Джакомо Пуччіні як ознаку дурного смаку натовпу. Ще за життя композитора критик Фаусто Торрефранка у своїй полемічній праці «Пуччіні й міжнародна опера» зазначав, що автор «Богеми» є космополіт, який дискредитував оперні традиції Італії. «У жінок й неосвіченої публіки, — стверджував синьйор Фаусто, — він може мати успіх, проте у нас, серйозних фахівців — ніколи!»

Україна святкує, колядує, радіє життю

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, традиції, які освячені віками. Вони свідчать про світосприйняття та взаємини, які існували між людьми з сивочолої давнини та впливали на розвиток духовності. Поринути у світ української національної культури допоможе нам кольоровий святковий календар, створений на артефактах Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогові в поєднанні з унікальною колекцією Тернопільської етногалереї «Спадок». Кожна його сторінка наповнена красою національної культури, самобутністю творів українського народного мистецтва, національними символами, закодованими у вишиванках, розписній кераміці, вінках, прикрасах інтер’єру сільської хати. Протягом останніх десятиліть родина Демкур вивчає, збирає та зберігає історичну спадщину свого народу. Ідея створення календаря, частина їхнього проекту «Традиційний рік українців».

Педагогічний календар. Грудень 2018

130 років від дня народження Петра Горецького (1888—1972), українського мовознавця, лексикографа, педагога 90 років від дня народження Інге Унт (1928), естонського вченого-педагога, дослідниці індивідуалізації і диференціації навчання 100 років від дня народження Василя Чепелєва (1918—2000), українського педагога, директора Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1964—1971), фахівця у галузі дидактики, освіти дорослих, програмованого навчання 170 років від заснування (1848) кафедри української словесності у Львівському університеті, професором якої у 1848—1867 рр. був Яків Головацький (1814—1888), український лінгвіст, фольклорист, історик, поет, педагог, священик УГКЦ 50 років від часу публікації статті Василя Сухомлинського «Слово рідної мови» («Українська мова і література в школі», 1968, №12)

Сторінки