Цікаві факти про японську культуру

Японці мають дуже цікаву особливість: з ними треба так спілкуватися, щоб виникала взаємодія замість «театру одного актора», тобто, щоб обидва співрозмовники активно приймали участь у розмові. Я багато разів бачив, що коли один із співрозмовників з якоїсь причини протягом довгого часу мовчить, то японці зазвичай припиняють спілкування. У них дуже розвинуте відчуття такту, тому якщо розмова не підтримується, вони її просто припиняють.

У кінці розмови японці досить часто говорять іншим, а інколи, й мені, Gambatte kudasai! Буквально це позначає «зробіть все можливе, працюйте старанно». Через такі слова можна відчути ставлення японців до всього, чим би не займалися — чи то продаж вуличної їжі, чи робота у престижній компанії — вони дуже серйозно та з відповідальністю відносяться до будь-якої справи й дуже старанно працюють і підтримують людей навколо.

Японці мають серйозне ставлення щодо дотримування правил. Особливо це стосується молоді. Навіть невеличке порушення загальноприйнятих норм викликає у них велике здивування та спантеличує. Коли я, наприклад, запропонував молодому японцю зробити перерву на роботі не у відведений для цього час, то він подивився на мене з превеликим подивом та нерозумінням, мовби кажучи, «як взагалі можна було таке запропонувати?».

Японська молодь обмежена концепціями правил, бо це прививають у процесі виховання та освіти. Але з віком «кайдани» правил поступово слабшають. Тому літнім японцям уже легше вийти за межі загальноприйнятих норм і правил поведінки під час якоїсь нестандартної ситуації. Та якщо порівняти, як молодь дотримується правил етикету і японці дорослої вікової категорії, можна помітити велику різницю: молодь робить це більш формально, бо так прийнято, а щодо досвідчених віком людей, то для них, з часом, дотримання правил стає все більш щирим та природним.

Однією з найбільших чеснот японців є їхня щирість. У Японії ніде й ніхто не намагався мене обманювати, тому я міг не перейматися з приводу зіпсованого товару чи що мені не так дадуть решту в магазині. Якщо, наприклад, йдучи по вулиці, в мене щось випадково випаде з кишені або сумки, то японці, що йдуть позаду, обов’язково повернуть мені цю річ, навіть якщо знадобиться бігти за зовсім незнайомою людиною. Так, якось я бачив зворушливу картину, коли старенький дідусь біг за необачливим мною, коли в мене випав гаманець на вулиці.

Ще одна цікава картина, яку я часто зустрічав в Японії — коли ремонт дороги заважає пішоходам, поряд ставлять дідуся, який, ввічливо роблячи уклін кожному пішоходові, вибачається та показує, як пройти.

За своєю суттю японці мають бездоганне терпіння, дуже чуйні та дбайливі люди. Я це помітив, наприклад, коли когось ненавмисне штовхав, або наступав на ногу, або коли заважав комусь пройти. Замість того, щоб сваритися, у відповідь на такі дії якби-то ненавмисного «кривдника» вони самі просили в мене вибачення. В культурі японців дуже добре розвинене прагнення зробити все можливе, аби оточуючим людям було приємно та зручно бути поруч. Та якщо все ж таки самі ненавмисно завдадуть комусь шкоди або спричинять незручності, вони багаторазово та дуже щиро просять за це пробачення.

На роботі та в офіційній атмосфері японці поводяться дуже спокійно та стримано, але з рідними та з близькими друзями вони досить емоційні, багато сміються та полюбляють шуткувати.




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар