Кінний спорт

Кінний спорт для мене асоціюється зі старовинним спортом аристократів, можливістю спілкування з тваринним світом, фізичним розвитком та загартуванням імунної системи.

Перші школи кінного спорту з’явилися в Англії ще у XVI столітті. Кінні перегони в XVIII сторіччі стали одним з найпопулярніших видів спорту серед аристократії. Заможні чоловіки, жінки у привабливих шляпках проводили цілий день на аренах та ставили великі ставки на фаворита, і яке ж було їхнє розчарування, якщо вигравала «чорна конячка». Ті часи давно вже пройшли, популярність кінного спорту спадала. Але зараз, у наш з вами час, знову набуває все більшої популярності.

Багато молодих людей за власним бажанням підіймають цей вид спорту і в Україні. Молода шістнадцятирічна дівчина Анастасія Графова не жаліє на це ні своїх сил, ні свого часу. З дванадцяти років вона займається «виїздкою» – одним із різновиду кінного спорту, який полягає у тренуванні коней. Виїздка демонструє всю грацію коня: він повинен без зовнішніх зусиль, без жодного звуку, виконувати усі команди свого тренера. Настя займається тренуванням коней у кінноспортивній школі «Авангард». Щоденна праця приносить свої плоди – в 13 років Настя отримала звання кандидата в майстри спорту, увійшла до збірної України. Молода дівчина тричі їздила на Чемпіонат світу, де увійшла в трійку міжнародних лідерів. В минулому році спортсменка взяла участь у чемпіонаті Європи з виїздки.

За словам Насті, кінний спорт не може називатися популярним видом спорту в Україні, проте з впевненістю можна сказати, що саме в цього виду великі перспективи розвитку. Вчені давно вже засвідчили, що кінний спорт є не лише вихованням коней, а й фізичним розвитком людини, заспокоєнням нервової системи, спілкуванням з представниками фауни. Для дітей, хворих на ДЦП, такий контакт з конями сприяє одужанню, таку терапію називають іпотерапією і зараз часто практикують лікарі.

Однак для пересічного українця це досить таки дорогий вид спорту: витрат потребує недешева спеціальна форма та повна амуніція коней. На кошти держави утримуються лише приміщення для коней та, звісно, корм. Багато зрілих спортсменів займаються щоденним тренуванням молодого покоління. Але вони часто не бачать шляху подальшого розвитку українського спорту, перспектива, за їхніми словами, є тільки за кордоном, де кінний спорт утримує свої позиції вже декілька століть.

Дозволити собі таку розкіш може не кожен, не дарма саме цей вид спорту відомий як королівський, аристократичний спорт, проте молода Анастасія Графова не покидає надії на розвиток в майбутньому й усіма своїми тренуваннями, досягненнями, наснагою та підтримкою здорового способу життя пропагує серед молоді активно приєднуватися до любителів коней, вкладати частинку своєї душі у наших парнокопитних друзів.

Катерина Ремізова























статті

Лошадь – лучший друг человека или ВЕРХОВАЯ ЕЗДА: ЗА И ПРОТИВ

	Tweet
	Нравится