Казочка про щастя

Учителька привітала своїх учнів і показала кольорові папірці. Вона запропонувала кожному обрати улюблений колір. Їжачок вибрав зелений, бо він так любить яблучка. А Горобчик — світло-жовтого кольору, який нагадував йому печиво. Лисичка дуже любить яскраві кольори, і їй до вподоби оранжевий. Мабуть, тому, що її шубка такого ж кольору. А Вов­чик вибрав голубий листочок, ніжний і дуже красивий, який нагадував йому небо. Мрійником був наш Вовчик. А який колір вибрали б ви, дорогі читачі, і обґрунтуйте, чому саме такий колір.

Сова запропонувала намалювати картинку, на якій був би сюжет про щастя. Вона сказала, що у кожного своє розуміння, як стати щасливим. Тому не треба зазирати, що малює інший учень, а постаратися розкрити свої почуття.

Час швидко пролетів, і вчителька стала збирати папірці. Поки учні розважалися на перерві та пили кожен свій сік, учителька влаштувала виставку. Вона розвісила картинки і біля кожної поклала подарунок. Їй хотілося підтримати юних художників, щоб їм хотілося ще малювати. 

Прийшли гості — батьки учнів та їхні друзі. Зчинили галас, всі розглядали малюнки і вирішували, хто переможець?

Учителька попросила уваги і розповіла про завдання. Вона запитала у гостей — чи щасливо вони живуть? І що найважливіше для створення щасливого життя? Настала тиша…

Мама Їжачка взяла слово першою. Вона сказала, що дуже важливо, щоб в родині всі допомагали один одному, саме такий малюнок намалював її синок. 

А мама Горобчика защебетала — для моєї родини, щастя, коли всі нагодовані і співають пісні. На картинці Горобчика ціла зграйка співала пісеньку.

Тато Вовчика підійшов до малюнка свого сина і сказав, що йому дуже подобається цей малюнок з великим будинком. Бо коли є свій будинок і в ньому тепло і зручно жити, це вже запорука щастя.

До Лисички прийшла старша сестричка, вона сказала, що важливо бути красунею. Гарно одягатися, чепуритися і вміти танцювати. На малюнку Лисички була намальована перукарня, і в ній чепурилися дівчатка.

Дійсно, сказала Сова, будь-який сюжет, що ви намалювали, розкриває по краплині поняття про щастя. Але так важливо, щоб кожна родина жила в любові, порозумінні та радості. Щоб вміли турбуватися один про одного, допомагали, жаліли. 

Дорогі юні читачі, подумайте, чи є такі риси у вашій родині? Давайте вчитися робити життя щасливим.




Автор: 
Валентина Єфремова

Додати новий коментар