Казки для дітей

Їжачок був дуже кмітливий. Він бачив все, що гомоніло навколо, все, що щебетало, шелестіло і майоріло. Але йому хотілося, щоб сонечко не тікало за хмари, а квіточки залишалися таким красивими надовго.

Їжачок дуже хотів всім подобатися і  бути гарним товаришем. Тому вирішив зробити свято і став шукати привід, щоб запросити своїх друзів на смачний обід. Їжачок придумав зробити Дні своїх друзів у себе вдома

У лісі жив їжачок. Він виходив гуляти вночі, бо така в нього природа. У день спить, а як тільки зірочки починають світитися на небі, він поспішає на прогулянки.

Ярко светило весеннее солнце с высоты безоблачного неба, и его лучи весело искрились в оставшихся после недавнего дождя лужах. В одной из них купался воробей Гриша. Он чувствовал себя поросенком, но ему было жарко, и он утешал себя тем, что выбрал самую чистую лужу во дворе

Ця казкова історія почалася спекотним літом. І це був один із сонячних днів того спекотного літа. У чудовій білосніжній троянді, серед її листочків, жила-була собі дивна божа корівка на прізвисько Лія. А справжнє повне ім’я її було Родомія. Вона була надзвичайно красива – вся блискуча і яскрава, червоного кольору з чорними крапинками. І вона дуже любила літати по різних квіточках, листочках і відпочивати на травичці. А ще більше вона любила знайомитися з різними добрими комахами, бо шукала собі друзів.