Вірш Катерині Білокур (Лист-реквієм) |
| 04 лютого 2012 | |||||||||
Якби можна було написати, У минуле листа надіслати... Як дізналась я вперше про Вас, Здивуванню не було межі: Чи ж то можна отак без освіти Досягнуть без висот висоти? Не навчались Ви в школах приватних І не мали дипломів крутих, Самі фарби і пензлі складали І картину-красу починали. А за місяць цвіло полотно, Устелялось барвисто й розквітло. Перед Вами зізнатись я мушу — Бо взяла Ваша творчість за душу. Кожна квітка і кожен листок — Наче в Бога надії ковток. І схилялись, мабуть, небеса, Заглядали в нехитрий мольберт, Бо з’являлась на світ і цвіла Справді Божа і райська краса. Це не дар, це талант, що від Бога, Нагорода й спокута за все. Все, що зносила ти і терпіла, А в душі — сокровенніша Віра. Віру в Бога, в красу і безсмертя, Ти у квітах своїх зберегла. Я схиляюсь і плачу відверто, Я щаслива, що в життя ти в моє увійшла. Катерина Приліпко, 10-й клас. Козелецька гімназія №1
|
|||||||||


Вірш Катерині Білокур (Лист-реквієм)
Якби можна було написати,
Коментарі