|
 У лісі жив їжачок. Він виходив гуляти вночі, бо така в нього природа. У день спить, а як тільки зірочки починають світитися на небі, він поспішає на прогулянки.
Головне його завдання – знайти смачну здобич, щоб принести її у свою схованку. Їжачок дуже любив їсти яблучка, грушки, вишеньки, грибочки, інколи збирає і листочки. В нього не було кошика, йому його заміняють голки, якими прикрашена його шубка. Може кому вона й не зручна, але для їжачка голки ще й слугують захистом.
Їжачок дуже сумував, тому що в нього не було друзів. І він не знав, як навчитися бути гарним другом.
Одного разу його хотів з’їсти сірий вовк, але їжачок його помітив і згорнувся у колючий клубочок. Понюхав його вовчок наколов носика і залишив у спокої.
І лисичка не змогла його вкусити, а дуже хотіла хоч лизнути… Але тільки махнула хвостиком і боляче накололася… Вона вирішила більше не ризикувати.
Горобчик був дуже сміливий. Він підскочив і став шукати куди б клюнути їжачка. Але замість їжачка побачив колючу кульку. Все-таки горобчик наважився і клюнув їжачка. Ох і боляче вколов свого носика, аж заплакав!
Одного разу день був похмурий і їжачок переплутав його з ніччю. І потупотів на прогулянку. А тут раптово виглянуло сонечко і так стало весело… Щось щебетало, літало, повзало, шелестило… «Боже! Яке красиве життя», – подумав їжачок. «Більше не буду блукати в темряві», – вирішив він і пішов шукати друзів.
Правда, дітки, краще гратися з друзями, ніж сумувати самому? А що треба знати про дружбу? Як знайти гарних друзів і навчитися з ними гратися?
«Мабуть, треба спочатку навчитися бути добрим», – подумав їжачок і приніс із схованки свої ласощі. Він поділився з новими друзями – вовчком, лисичкою і горобчиком. Його більше ніхто не хотів вкусити, або просто образити.
«Друзі завжди діляться, і не бувають жадними», – зрозумів їжачок. Життя стало цікавим і веселим. От що означає навчитися товаришувати!
Валентина РОМЕНСЬКА
|
Казка про їжачка який шукає друзів
