Іграшка як відображення реальності

Іграшка – це така річ, яка полонить серце кожної людини від самого моменту, коли та її бачить, незважаючи на те, чи доросла ця людина, чи ні. Якщо дитину треба призвичаювати до споглядання мистецьких творів потихеньку, треба її поступово знайомити, вчити споглядати, вчити милуватися, то іграшка – це такий вид творчості, який доступний абсолютно всім.

Досить незвичний музей – Державний музей іграшки розташувався у центрі Києва, на Кловському узвозі. Коли заходиш – потрапляєш немов у казку – всюди іграшки.

Людмила Валентинівна Гладун, виконуючий обов’язки директора музею і заступник голови Міжвідомчої Ради з іграшок при Міністерстві освіти і науки України розповіла про історію його виникнення.
Музеї іграшки досить молодий, він відкрився 1 січня 2005 року. Але колекція, музейні фонди, на базі яких створений музей має досить поважний вік, вона збиралася 70 років. Утворена вона завдяки діяльності Комітету з іграшок, що був створений у далекому 1936 році. Ця організація, яка об’єднувала зусилля педагогів, освітян, психологів, технологів, конструкторів, представників промисловості, була під дахом Наркомпросу, сьогоднішнього Міністерства освіти і науки України. Правонаступником цієї організації під назвою Комітет з іграшок є Міжвідомча Рада з іграшок.

Кожна іграшка є своєрідним відображенням тієї епохи, в яку вона була створена. Ось іграшка-трасформер – дерев’яний кінь, який може перетворитися на трактор, відгук епохи колективізації 30-х років. Група іграшок з білявим волоссям дуже схожа на вигляд на портрет маленького Леніна. Іграшки голодних повоєнних років дивують своєю миловидною повнотою, в них відобразилось підсвідома мрія людей – мати достатньо їжі. Ось тендітна лялечка-гімнастка з вередливо стуленими губками – відгук свіжого вітру відлиги 60-х.

Багато в колекції музею дерев’яних, народних іграшок, якими бавилися наші предки в давнину. Вони відображають душу народу, ставлення до природи, тварин, роботи.

Сьогодні Міжвідомча Рада з іграшок займається перевіркою якості іграшок, здійснює психолого-педагогічну і художньо-технічну експертизу нових зразків іграшок під час їх впровадження у виробництво. Тобто перед тим, як отримати сертифікат відповідності, виробник має затвердити зразок-еталон у цій організації. Від моменту задуму іграшки члени Ради починають працювати разом з виробниками над створенням зразку. Адже в Україні відсутні конструкторські бюро, відсутня системна підготовка фахівців для галузі розробки іграшок. Таким чином Рада намагається потурбуватись з самого початку про якість створеної іграшки.

Під час створення організації, яка рекомендувала зразки до виробництва, у 36-му році створили і таке місце, де накопичувались контрольні зразки. Щоб можна було б при необхідності перевірити, чи це саме той зразок, який отримав дозвіл на життя. Таким місцем стала Виставка дитячих іграшок, так би мовити предок теперішнього Державного музею іграшки.

Ці 10 тис. найменувань, якими сьогодні володіє Державний музей іграшок, і складають історію української промисловості іграшок. В музеї є зала, яка презентує велику частину, історичну, української іграшки. Є зала народної іграшки, ялинкових прикрас, адже це також фрагмент історії української промисловості.

99% історичних фондів сформували контрольні зразки-еталони. Колекція музею постійно поповнюється, Міжвідомча Рада працює, а це означає, що незважаючи на загальноприйнятну думку, що українського виробника немає, він є. Після занепаду 90х років, коли на Міжвідомчу Раду ніхто не приїжджав, тобто не впроваджувалися нові зразки, сьогодні поступово йде відродження української промисловості. Хоча існує багато труднощів – відсутність авторів, професійних художників-розробників іграшок. Часто виробники, господарі підприємств, кажуть: «Ми не можемо знайти і найняти когось, хто б створив, спроектував іграшку». У нас немає фахівців, на відміну від Заходу, де є великі фірми з конструкторськими бюро, цілими інститутами при підприємствах, які опікуються тим, аби розробити іграшку, дати їй життя, апробувати.

Міжвідомча Рада під час функціональної апробації іграшки тісно співпрацює з дошкільними закладами, зі школами. Тут проводиться психолого-медична експертиза, із залученням незалежних експертів, педагогів, психологів. У Міжвідомчій Раді задіяні фахівці з Мінздраву і Держспоживчстандарту, це дозволяє з моменту задуму іграшки закласти її якість, уникнути матеріальних затрат, які можуть бути за умови, якщо виробник не грамотно сконструював іграшку, вклав гроші, а вона небезпечна, або ж нефункціональна.




Читайте також: 

Коментарі

Зображення користувача Галина.
крім цього іграшка це історія народу, його культура та надбання. Але зарез іграшка це лише комерційна складова

Додати новий коментар