Голубая луна. Го-лу-ба-я…

Ці слова відомої пісні з репертуару не менш відомого теле­глядацькій аудиторії росій­ського співака-шоумена нага­ду­ють про те, що є така кате­горія людей, яких у народі просто нази­вають «голубими». Дослідження, прове­дені в різних країнах світу, показують що, що серед усього чоловічого населення частка гомосексуалістів скла­дає не більше 2—3 %, хоча самі гомо­сексуалісти озвучують набагато біль­ший відсоток — в 10 чи навіть 17%. Отже, давайте поговоримо про дуже делікатну актуальну проблему сучасності — гомосексуалізм, тобто статевий потяг до осіб своєї статі. Але більшу частину звичайної, гетеросексуальної орієнтації вже починає бентежити та обставина, що кількість і активність сексменшин невпинно зростає. Адже це не є нормою.

Людина наділена від природи сексуальною енергією, яка в свою чергу, повинна природним шляхом чи способом по законах природи та в гармонії з нею якісно реалізовуватись. І як результат цього повинні з’являтися ді­ти. Якщо ж цієї реалізації не відбува­ється, то замість неї спостерігаються статеві відхилення або збочення. В цьому плані гомосексуалізм — це паразит на тілі суспільства.

Гомосексуалізм як явище
Гомосексуалізм як явище існує й виживає винятково за рахунок здорової гетеросексуальної більшості, яка народжує дітей. Гомосексуалізм — це куль­тура вимирання. Згода з гомосексуа­ліз­мом — це свідома згода з вирод­женням націй. Жодне закрите гомо­сексуальне співтовариство не в змозі самовідтворюватись.

Альтернативою різним гомосексуальним утворенням може бути тільки сім’я. На жаль, гомосексуалізм і сім’я — це різні, діаметрально протилежні поняття. Саме тому геї й лесбіянки домагаються всюди легаліза­ції одностатевих шлюбів.
Ми живемо у розпал «гомореволюції». Рухи геїв та лесбіянок все частіше з’являються перед усіма звичайними людьми вже без масок, демонструючи всьому світові свої дик­таторські замашки. Ідеологія гомо­сек­суалізму підступно проникає в усі засоби масової інформації, парламентські та урядові кабінети, нахабно намагається проникнути у школи та до наших домівок.

За даними зарубіжної преси, тепер у США гей-паради очолюють мери. А президент проголошує «місяч­ник гордості геїв та лесбіянок». Із лютого поточного року держдепартамент США виключив із офіційного обороту слова «мама» і «тато», замі­нив їх виразами «родич номер 1» і «родич номер 2». Керівники держдепартаменту пояснили: статева ідентифікація протирічить сучасним реа­ліям — в одностатевих сім’ях США підростає майже 300 тис діток. Тож чому юні американці повинні почувати себе неповноцінними, якщо у них двоє тат або дві мами?

Ще у 1970 році одностатева любов в Америці вважалася психічним відхиленням. А потім пішло-поїхало: пер­ші гей-паради, відчайдушна боротьба за права сексуальних меншин. Минулого року в грудні була знята заборона в армії на розкриття своєї нетрадиційної орієнтації.

Гомосексуалізм — це хвороба
Американці, взагалі, визнають, що всі рівні перед конституцією й повинні мати рівний набір свобод. А кого і яким способом кохати — власна справа кожного. Повністю зрозуміла позиція, чи не так? Але по всій Америці почалися, якщо говорити мовою радянського агітпропа, «перегини на місцях». Славнозвісна «політкоректність» — установка на те, щоб нікого не образити — прямує до абсурду. Найбільші корпорації повинні звітувати про расову та гендерну політику: типу, скільки у штаті жінок, скільки негрів, скільки представників нетрадиційної орієнтації…

Однак у суспільстві, де відсутнє здорове сексуальне виховання, де доз­воляють і захищають гомосексуалізм, де у законодавстві та освіті відсутні принципи здорової сексуальної етики, де батьки (чоловіки) не приді­ляють потрібної уваги спілкуванню зі своїми синами, не так уже й важко стати гомо­сексуалістом. Адже геями не наро­-­­­д­жуються, ними стають, причому з усіма негативними наслідками, що з цього витікають.

Отже, давно вже настала необхідність прищеплення здорової сексуальної культури, наріжним каменем якого є здорова повноцінна сім’я. Недарма серед лікарів існує твердження, що хворобу легше попередити, ніж її вилікувати. Адже гомосексуалізм — це хво­роба, яка може прийняти будь-яку важку форму, в тому числі найважчу форму — невроз.
Якщо не проводити, так би мовити, просвітницький «лікнеп» серед населення, переважно батьків і дітей, то при сьогоднішній ситуації, що склалася, сексуальні меншини почуватимуть себе настільки вільно, що навіть будуть цією свободою зловживати. Вже не раз у різних країнах Європи та Західного світу гомосексуалісти погрожували мітин­гами та страйками проти нібито порушення прав людини відносно сексменшин. Але апетит, як кажуть, приходить під час їжі. Причому він з кожним разом, іноді зовсім необґрунтовано, зростає. В той же час гомосексуальне лобі намагається приховати інформацію про небезпечні наслідки гомосексуалізму для суспіль­ства.

Небезпечні наслідки гомосексуалізму
Активісти руху геїв і лесбіянок приховують, наприклад, той факт, що серед гомосексуалістів дуже високий відсоток захворюваності СНІДом. При цьому вони роблять акцент на цілком резонному запевненні, що цей вірус спеціально на гомосексуалістів не накидається. Він може уразити будь-кого. Тим не менше, коли хтось замис­люється про ризик гомосексуалізму, в першу чергу слід згадати про СНІД, тому що статистичний зв'язок між цими двома явищами очевидний. Є дані, що в країнах Євросоюзу, де активно пропагують гомосексуалізм, більше поло­вини всіх ВІЛ-інфікованих складають геї.

Що стосується інших захворювань, пов’язаних із гомосексуальною практикою, то вони суттєво відображаються на тривалості життя геїв. СНІД — це далеко не єдина небезпека для життя та здоров’я гомосексуалістів. Існує маса захворювань, що виникають при анальних статевих актах, незалежно від того, використовується презерватив чи ні. Іншими словами, сам спосіб життя гомосексуаліста небезпеч­ний! За деякими даними, чоловіки-гомосексуалісти, навіть у випадку наявності довгочасного партнера та при відсутності СНІДу, живуть майже на три десятиліття менше, ніж гетеросексуали. Геї та лесбіянки набагато більше схильні до ризику психічних хвороб, залежності від психоактивних речовин.

Любов гомосексуаліста направлена на себе, зосереджена виключно на своїй персоні, тому він не дуже відповідально підходить до спілкування з іншими людьми, тим більше із представниками іншого життєвого виміру. Тому не дивно, що справжніх друзів у середовищі гомосексуалістів практично немає, партне­ри довго не затримуються разом.

Типовий гей міняє своїх сексуальних партнерів мінімум у 12 разів частіше, ніж гетеросексуальна людина. До сорока років гомосексуалісти більше за все залишаються одинаками, але при цьому жага сексу нікуди не зникає. Він приречений на те, щоб сидіти у куті гей-клубів і … заздрити. Таких людей називають «тролями».

Розповсюджений міф про те, що більшість талановитих людей — це геї, не відповідає дійсності. Творчий потенціал взагалі ніяк не пов'язаний із сексуальною орієнтацією. Навпаки, гомосексуалізм заважає багатьом по-справжньому талановитим людям. Якщо порівняти відносну їх серед гомосексуалістів кількість талановитих людей, перевага явно буде за гетеросексуалами. Навпаки, гомосексуальність заважає розвиватись особистості.

З огляду на медичні, соціальні та інші факти, об’єктивний погляд на цю проблему змушує однозначно визнати гомосексуалізм деструктивним способом поведінки. Причому пропаганда та популяризація гомосексуалізму має приз­водити саме до криміналь­ної відповідальності. Варто також мати на увазі, що серед гомосексуалістів педофілія зустрічається приблизно у три рази частіше, ніж серед гетеросексуалів.

Чи піддається гомосексуальна орієнтація зміні?
Так, піддається. Однак існує ряд моментів, які треба враховувати. По-перше, людина сама повинна хотіти припинити практикувати гомосексуальний спо­сіб життя. По-друге, зміни не завжди відбуваються миттєво. Цей процес може розтягнутися у часі. Більшість людей, бажаючих звільнитися від гомосексуалізму, що вчасно звертаються до лі­карів і консультантів, досягає врешті- решт своєї мети.

Що робити, щоб не допустити розвитку в дитини гомосексуальної орієнтації?
Щоб запобігти у дитини появи та розвинення гомосексуальності, перш за все треба батькам всього-на-всього кохати один одного. Правильно розподіляти ролі у сім’ї та бути хорошими татами й мамами своїй дитині. Виховувати її в дусі здорових почуттів до осіб протилежної статі. Батьки (чоловіки) повинні проводити час із синами, показуючи їм в усьому приклад. Мами не повинні бути такими, які занадто ретельно опікають своїх вихованців. Тато взагалі повинен формувати у дівчаток позитивний образ чоловіка. Розлучення та повторний шлюб сильно травмують психіку дитини. Якщо емоційні та інші потреби дитини повністю і потрібним чином задовольняються в сім’ї та серед однолітків, навряд чи у неї буде розвиватися потяг до осіб своєї статі. Дітям потрібно, щоб кожен з батьків, брати та сестри, однолітки проявляли до них прив’язаність, хвалили й правильно сприймали їх.

Тільки в результаті належного сексуального виховання можна сподіва­тися, що наші діти, підлітки та молодь, не будуть розбещені, бо їх не кинуть напризволяще. Всі вони можуть розраховувати на здорове та чисте життя, вільне від гомосексуалізму, який, на жаль, ще розповсюджується у рідному місті, країні та, взагалі, по усій планеті.

Стані Рімс

	Tweet
	Нравится