Духовні святині Роменщини

Мабуть, для кожної людини наймиліші є краєвиди, де він народився, найрідніші люди з рідного краю, найцілюща вода з батьківської криниці… Але особливе слово в цьому контексті промовляють митці.

Для Миколи Петровича Самохіна слово Сумщина має магічне значення. Він знається на її історії, близькі по духу йому філософські погляди Сковороди, глибоко шанує постать Кобзаря, цінує героїчний життєвий шлях Петра Калнишевського, з особливою симпатією відноситься до Кавалерідзе.

Мов би про нього сказав видатний педагог К. Ушинський, який вважав природне довкілля головним вихователем людини. Місто Ромни по праву займає особливе місце на святій Українській землі. Його біографія сповнена яскравим історичним минулим, овіяна славою героїчних постатей, наповнена легендарними діячами науки, самобутніми творчими талантами. Саме на цій благословенній землі і народився М. Самохін, який заради ідеї прославлення рідного краю готовий і денно і нощно працювати. Він частий гість у столиці України, гідно представляє свій край на різноманітних громадських заходах.

Без його участі також не проходить ні один культурно-мистецький захід і в його рідному місті Ромни, і в його районі. І би й не згадав, але тільки не Микола Петрович. Ось чому він миттєво відгукується на значні події, ювілейні свята. Він не вміє заробляти, бо притримується біблійної істини – краще віддавати, ніж брати. Тому його знають як людину безкомпромісну, відверту, порядну і самовіддану своєму покликанню. Отак і створює навколо себе красу, щедро ділиться своїм талантом з людьми, оспівує правду й радість життя на землі.

Червоною стрічкою проходе в творах М. Самохіна тема життя для людей та суспільства. Митець прагне бачити свій край квітучим, а людей заможними та щасливими. Ось і розквітають його вишукані квіткові натюрморти, мальовничі пейзажі, неповторні історичні місця з силуетами стародавніх храмів.

Серед численних живописних творів митця особливої уваги заслуговує серія графічних творів. Це особливий вид образотворчого мистецтва, де важливими критеріями є володіння майстерністю малюнка, передача творчого задуму лаконічними засобами, природній дар композиційного рішення. Саме такими рисами відрізняються графічні мініатюри М. Самохіна. Широкий діапазон визначних подій і постатей охоплює його питливе серце. В розкритті образів він проявляє себе як людина різнобічних глибоких знань. Кожного разу художник прагне розкрити природні творчі здібності обраного героя і знаходить особливу родзинку, яка підкреслює його характер.  

На святкування 1100 річчя міста Ромни він створив досить складної композиції ліногравюру, в якій з натхненням ілюструє духовну спадщину своїх пращурів. Серед квітучих садів віщує дзвін Святодухівського собору, Вознесенської, Георгіївської, Покровської, Троїцької церков. Робота вражає документальною точністю архітектурних споруд, сповнена особливим духом святості та краси.

Окремим циклом можна назвати серію творів присвяченим творчим діячам Роменщини. До ювілею С. Шкурата представив портрет відомого актора, співака української театральної когорти. До сторіччя місцевої художниці Л. Бреус створює цілу баладу яскравої сторінки з життя Роменщини. Портрет художниці зображений на фоні учбового класу, де вчитель навчає своїх учнів азам мистецтва.

Микола Петрович знаходить особливі художні засоби, щоб розкрити динаміку боротьби українського народу за незалежність. Відчувається справжня історія героїчного періоду козацької доби. Динамічне рішення композиції, в якій зображена ціла колона кінних козаків. Звуки «Запорізького маршу», що виконує зажурений бандурист Є. Адамцевич, переносять наше уявлення до Соловків… Саме так розправився царський уряд за прагнення волі українського народу…

Скупими, але красномовними рисами розкриває творчу душу поета Й. Дудки, нагадує нам про самовідданого краєзнавця, письменника Ф. Сахна, повертає з забуття героїчну постать літературного діяча Л. Полтави.

В портреті О. Ющенка художник прагне розкрити  розмаїття його лірики, в якій щедро представлена наша Роменщина. Милує око його серія робіт, присвячена І. Кавалерідзе. Всесвітньо відомий скульптор представлений в монументі Т. Шевченка.

До мужнього образу останнього отамана Запорізької Січі П. Калнишевського художник повертається декілька разів. Так, перед сучасниками розкривається маловідома сторінка боротьби українського народу за незалежність, славетна козацька доба. Портретні образи художник вдало розміщує на фоні красномовних подій, в яких вирує ціла епоха українського народу.

Щоб не робив М. Самохін, – самозахопленно працюючи як оформлювач музейних експозицій, святкових стендів, фестивалів чи районних масштабних заходів, – він відрізняється високою відповідальністю. Його життєвий поклик  – нести добро і красу людям, бути корисним суспільству. Через свої твори художник прагне розкрити духовні скарби історичної Роменщини, привернути увагу до людей, які вже стали значною сторінкою української історії.

	Tweet
	Нравится