Сім’я — школа любові

конкурс «Я пишаюся своїм татом»


фотосъемка Киев, фотосъемка детей







Туры в Грузию


Грін карта— шлях до мрії







Журнал про сім’ю №1КультураМистецтво → Пам’ятники тваринам. З великою повагою до друзів наших «молодших»…

Пам’ятники тваринам. З великою повагою до друзів наших «молодших»…

( Голосів: 8 )
01 травня 2008
Пам’ятники тваринам. З великою повагою до друзів наших «молодших»… 4.9 out of 5 based on 8 votes.

З великою повагою до друзів наших «молодших»…

Доброчесна людина шанує життя тварини
Священне писання


Споруджуючи пам’ятники, люди увічнюють певні події або заслуги окремих осіб перед суспільством. І що цікаво, відзначають заслуги також тварини і птахи. Скільки неймовірних історій пов’язано зі світом тварин, із їх ставленням до нас. Адже пам’ятники так просто не зводяться, за ними завжди стоїть якась цікава історія чи подія.

Пам’ятники собаці

Мабуть, кожен з нас погодиться з висловом, що собака — друг людині. Собачій відданості, терплячості, кмітливості можна позаздрити. Протягом багатьох століть, ці четвероногі тварини йшли бік о бік з людиною, слугуючи йому вірою і правдою. У місті Тольятті протягом багатьох років на очах всього міста німецька вівчарка, господарі якої загинули в автокатастрофі, в будь-яку погоду чекала їх на узбіччі дороги. Через два роки після смерті собаки люди вирішили поставити йому пам’ятник за вірність. А у Шотландії в місті Единбурзі, скайтер’єр Бобі, відвідував могилу свого господаря 14 років, доки й сам не знайшов притулок на цьому ж місті.

Непоодинокі випадки, коли собака рятувала життя людині. Прикладом тому є пам’ятник у Москві з написом «За спасение утопающих». У Парижі є пам’ятник сенбернару Барі, який врятував сорок чоловік, що потрапили під снігову лавину.

Відмінними сторожами славляться четвероногі Барбоси. Так у 1932 році в Австрії встановлено монумент, на прямокутному постаменті якого зображений великий сундук, а зверху, піднявши голову, сидить пес.

Неоціниму допомогу собаки зробили різним наукам, перш за все — медицині. Ще зі шкільної програми ми знаємо про академіка І.П. Павлова. Його дослідницькі роботи в області вищої нервовій системи і рефлексах повністю основані на дослідах, проведених на собаках. Відверта подякою вченого була настільки великою, що він настояв на будівництві пам’ятника, який був відкритий у 1935 році в Санкт-Петербурзі.

Пам’ятники коту

Немало послужив людині і науці кіт. Цей улюбленець — символ доброго духа житла, незалежності, зла і диявола; охоронця малої дитини та шкідливого ласуна, за віруваннями стародавніх народів, міг бути помічником як богів, так і відьом. Але в нашій уяві він залишається м’якеньким та пухнастим клубочком, який лагідно зустрічає нас після важкого трудового дня і разом з нами відчуває біль і настрій.

У Санкт-Петербурзі є пам’ятник коту з сумною історією, який був побудований у 2000 році, а історія була така.... Після блокади Ленінграду, у Велику Вітчизняну війну, під час голоду люди з’їли всіх кішок, і у місті почалося масштабне розповсюдження різних інфекційних захворювань. Причиною стали пацюки та миші, які заполонили всі підвали та горища. Тоді, по розпорядженню Радянського уряду, в місто негайно завезли цілий вагон вусатих мисливців. Епідемія була призупинена.

Є бронзовий улюбленець і в нашій столиці. Кіт Пантагрюель стоїть у центрі міста, на Золотих Воротах. Він давно став символом одного з ресторанчиків. Історія його досить незвичайна. Насправді в ресторані дійсно жив кіт, всі відвідувачі дуже любили його, але одного разу в 1997 році трапилася пожежа. Кіт не зміг вибратися на вулицю і задихнувся. Тоді гості ресторану зібрали гроші і встановили напроти ресторану пам’ятник, присвячений їх улюбленому котові Пантагрюелю. На сьогоднішній день йдеться багато сперечань стосовно подібним міським скульптурам. Експерти називають їх парковими, а значить, вони є частиною зелених зон і приватних володінь. На мою думку, вони додають нашому заполітизованому й урбаністичному суспільству елементи жарту та самоіронії. Вони не тільки прикрашають міста, а й надають усмішку всім минаючим.

Пам’ятник свині

Оригінальний монументальний шедевр в м. Полтаві споруджено свині з написом «Вічній годувальниці українського народу». А в Ромнах Сумській області поява бронзової тварини мала історичне обґрунтування. Саме свиня врятували українців від голодної смерті при нашесті татаро-монгольської навали, тому свідчать розкопки археологів.

Пам’ятник вовчиці

На Капітолійському пагорбі в Італії стоїть, мабуть, найбільш відомий пам’ятник — вовчихи. Як відомо, вона вигодувала засновників Рима — братів Ромула і Рема. І є визначною пам’яткою Рима, а також улюбленкою туристів.

Пам’ятники птахам

Дивовижний та загадковий світ фауни розказує нам про нерозривний зв’язок зі світом людей. Доказом цього є велика кількість пам’ятників птахам. Що ж можуть такого корисного зробити ці маленькі пернаті друзі, що люди увічнюють їх пам’ять у бронзі та камені...

Німецьке містечко Мюнстер гордиться своїм «маленьким шедевром», встановленим на честь звичайнісінького півня, який виконував роль провісника і вартового у часи тривог та воїн.

В усім відомому Бостоні (США) вдячні жителі спорудили в центральному парку пам’ятник горобцям, які врятували їхні поля і сади від шкідників.

Пам’ятник голубам стоїть у Варшаві, а військово-поштовим — у Парижі. Як свідчить історія, під час франко-прусської війни і блокади Парижа, більше 200 тисяч листів доставили поштові голуби. Багато з цих птахів під час Першої Світової війни були нагороджені орденами Франції. Наприклад, голуб №183 під час Верденської битви тричі доставляв важливі повідомлення.

Бронзовий пам’ятник голубці поставлено в Англії, яка принесли звістку про аварію субмарини й урятувала цим життя підводникам.

Пам’ятники іншим тваринам

Яким тільки тваринам не приділяли увагу люди… Є пам’ятники крокодилам, коням, левам, в Якутії існує пам’ятник мамонту. На Алясці стоїть єдиний у світі пам’ятник китам, які до цього дня годують корінних жителів Аляски — ескімосів. А в місті Бунарга (Австралія), за кошти фермерів поставили пам’ятник на честь гусениць, які спасли місто від заростей кактусів.

Закінчуючи розповідь, про відданість представників фауни, нам, представнику homo sapiens, слід пригадати слова відомого англійського скульптора Девіда Бекхауза, який увічнив пам’ять наших братів молодших у самому великому бронзовому монументі в центрі Лондона: «Я не знаю, назовете ли вы этих животных героями, но они сделали очень важное дело».

Світлана Шевченко



Категория: Культура, Мистецтво

blog comments powered by Disqus


 

Коментарі 

 
+1 #1 wotanks 15.03.2012 18:10
:sigh: :D :D :D :D :D :D :D :lol: :lol: :lol: :-) :-) ;-) 8)
Цитувати
 
Додати коментар

Захисний код
Оновити