Дитина і закон. Суперники чи друзі

Протягом 2014—2015 років спеціалістами Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» проводились заняття та анкетне опитування в загальноосвітніх закладах м. Києва по програмі «Школа життя» на тему: «Правова відповідальність та обов’язки підлітків».
Опитування показало, що підлітки недостатньо обізнані стосовно правових відносин громадян: права, обов’язки та відповідальність, починаючи з моменту народження і набуття повноліття.
Дитина в процесі становлення, як особистість, інтуїтивно відчуває, але не усвідомлює своє фізичне дорослішання і свою збільшену потребу до отримання необхідної інформації.

В підлітковому віці ця потреба загострюється. Підліток відчуває, що в цих проявах він наближається до дорослих і хоче якомога швидше вирівнятися з ними в правах, але не бажає брати на себе обов’язки та відповідальність. Тому що через моральну та соціальну незрілість підліток не може остаточно усвідомити, що, крім прав, у нього є ще й обов’язки.
Мета даної статті ознайомити читачів з основними правами, обов’язками та відповідальністю підлітків.

Отже, правовий статус — це положення фізичної особи у світі права. Дитиною визнається особа, що не досягла віку 18 років (повноліття). Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років (ст. 6 Сімейного кодексу України). Від народження і повноліття дитина здобуває нові можливості, набирає досвіду та отримує нові права, обов’язки, відповідальність — міняється її статус.

Основними документами, які визначають відношення дитини між батьками, сім’єю та суспільством є Конвенція ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, Конституція України, розділ II «Права і свободи дитини» Закону України «Про охорону дитинства», Сімейний кодекс України (СК України), Кодекс законів про працю України (КЗпП України) та інші нормативно-правові акти.

Так у абзаці 1 підпункті 7 Преамбули до Конвенції ООН «Про права дитини» визначено: вважати, що дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності.

Згідно з Конституцією України з самого народження передбачені наступні обов’язки дитини як громадянина.
Стаття 51. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Стаття 53. Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Стаття 58. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Стаття 60. Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 67. Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Деякі види обов’язків та відповідальності дитини закладені в локальних нормативно-правових актах: статут навчального закладу, правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві чи установі, правила поведінки у громадських містах, вимоги поведінки у приватних закладах, громадських об’єднань, місцевий звичай та інше.

Наприклад ст. 7 Сімейного кодексу України передбачає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Тепер розглянемо основні права дитини та відповідальність за правопорушення з врахування вікових показників.

З народженням дитина має право:
• на ім’я, по батькові, прізвище (ст. 145—148СК України);
• на громадянство (ст. 4 Конституції України, ст. 6 Закону «Про громадянство України»);
• жити і виховуватися в сім’ї (ч. 3 ст. 5 СК України);
• на спілкування з обома батьками та іншими родичами (ст. 9 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»);
• на захист та піклування батьків (ст. 55 СК України);
• утримання батьками до повноліття (ст. 180 СК України).
З 10 років додаються права:
• на врахування своєї думки при вирішенні в сім’ї будь-якого питання, що зачіпає його інтереси;
• бути таким, що заслуховують у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
• на врахування думки при вирішенні в суді питання про відновлення в батьківських правах.
Із 14 років додаються права:
• давати згоду на зміну свого імені та прізвища (ст. 148 СК України), на відновлення у батьківських правах кровних батьків, на усиновлення або передачу в прийомну сім’ю;
• самостійно звертатися до суду для захисту своїх прав;
• вимагати відміни усиновлення;
• здійснювати операції з письмової згоди своїх законних представників — батьків, усиновителів чи піклувальника (ст. 26 Цивільного Кодексу України);
• працювати у вільний від навчання час під час канікул (з відома одного з батьків) не більше 4 годин на день (ст. 51 Кодексу законів про працю України);
• укладати будь-які угоди з відома батьків (осіб, що їх замінюють), самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, іншими коштами та прибутками;
• самостійно здійснювати права автора творів науки, літератури або винаходу, або іншого результату своєї інтелектуальної діяльності;
• вносити вклади в банки і розпоряджатися ними;
• брати участь у молодіжному громадському об’єднанні;
• керувати мотоциклом на дорогах;
• за рішенням суду може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст. 23 СК України).
Обов’язки:
• виконувати трудові обов’язки відповідно до умов контракту, правил навчального і трудового розпорядку і трудового законодавства;
• дотримувати статут, правила молодіжного громадського об’єднання.
Відповідальність:
• виключення з навчального закладу за здійснення правопорушень, у тому числі грубі і неодноразові порушення статуту загальноосвітнього чи спеціалізованого закладу;
• самостійна майнова відпо­ві­дальність за укладеними угодами;
• відшкодування заподіяної шкоди;
• відповідальність за порушення трудової дисципліни;
• карна відповідальність за окремі види злочинів (ст. 10 Кримінального кодексу України).
Із 15 років додаються права:
• давати згоду на зміну свого громадянства (ст. 16 Закону України «Про громадянство»);
• працювати за згодою одного із батьків (ст. 188 Кодекс законів про працю України)
Із 16 років додаються права:
• отримати паспорт громадянина України (п. 2 Положення про паспорт громадянина України);
• працювати не більше ніж 36 годин на тиждень на пільгових умовах, передбачених трудовим законодавством;
• керувати мопедом на дорогах, учитися керувати автомобілем (п. 6.1 Закону України «Про безпеку дорожнього руху»);
• бути визнаним повністю дієздатним (отримати всі права 18-річного) за рішенням органу опіки і опікування (з відома батьків) або суду (ст. 35 Цивільного кодексу України).
Відповідальність:
• відповідальність за адмі­ністративні правопорушення в порядку, встановленому законодавством (ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• відповідальність за здійснення всіх видів злочинів (ст. 10 Кримінального кодексу України).
Із 17 років додаються обов’язки:
• встати на військовий облік: пройти медичну комісію у військкоматі й отримати приписне свідоцтво (Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»);
• одружуватися неповнолітній жінці (ст. 22 СК України).
Інформуємо, що згідно зі ст. 64 Конституції України «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України». В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Отже, знання та розуміння своїх прав та обов’язків підвищує дитині усвідомленість власної відповідальності за своє життя та поступки.
З моменту повноліття дитина несе повну особисту відповідальність як фізична особа і громадянин згідно з законодавством України, але основи її правових відносин складуються ще з раннього дитинства у сім’ї, родинному колі, взаємостосунків між підлітками та дорослими.

Солдатченко А. В.




Додати новий коментар