|
За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати.... Микола Луків У наш час, час національного й духовного відродження, ми все частіше повертаємося до свят, які були засновані в нашій державі ще з сивочолої давнини. В них ми черпаємо скарби народної мудрості, наснагу, сподівання на світле майбутнє і кращу долю українського народу. Роль матері-берегині, жінки-лідера постійно піднімалася в різні епохи в суспільстві, але широкого загалу ця важлива тема в нашій державі ще на набрала. 11 травня цього року в Колонному залі ім. М. В. Лисенка відбувся культурно-мистецький захід, присвячений Міжнародному дню матері. Проект поєднав в собі дві яскраві події, концепцію яких можна підкреслити двома словами – вдячність і пам’ять. Відомий поет-пісняр, редактор журналу «Дніпро», заслужений діяч мистецтв України і Росії, лауреат Міжнародних і Всеукраїнських премій – Микола Луків в котрий раз запросив слухачів на творчий вечір «Мелодії для матері і коханої». Співучасниками цього свята стала «Федерація жінок за мир у всьому світі», яка на чолі з Тетяною Коцебою провела нагородження номінанток конкурсу «Матір року». Оргкомітет майже рік вивчав жіночі долі, спілкувався з різними категоріями жінок, які своїм життям і своєю діяльністю впливають на розвиток суспільства. Наша держава по праву пишається жінками-матерями, які встигають і дітей виховувати, і бути своїм чоловікам добрими порадницями, одночасно успішно очолювати різні державні та громадські посади. Із вступним словом до всіх присутніх звернувся Герой України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, академік НАН України, поет Борис Олійник. Він висловив щиру подяку всім учасникам за участь у пропаганді Дня матері. Борис Ілліч підкреслив, що тема любові, поваги і пам’яті до матері проходить червоною стрічкою по всій творчості Миколи Луківа. Його сердечна теплота лунала у віршах, де поет знаходив слова возвеличення та прославлення материнської долі. Кожен присутній відчував потребу вдячності своїй матері: Образ матері, рідний і милий, І такі почуття навіває, Що для них, певне, й назви немає.... У програмі святкового вечора прозвучали поезії різних років, пісні на вірші Миколи Луківа. Визитівкою вечора стала знайома багатьом присутнім пісня у виконанні дуету «Росичі» – «Росте черешня в мамі на городі». Заслужений артист України Олександр Бурмицький з дружиною виконав пісню «Квітка», присвячену вірній і коханій дружині М. Луківа. Пісні, що лунали зі сцени у виконанні Народного артиста Анатолія Матвійчука, були підхоплені залом і супроводжувалися шаленими оваціями. Сам, Микола Луків читав улюблені його серцю рядки своїх поезій. Багато теплих слів прозвучало у залі від гостей. Директор гімназії ім. П. Чубинського Лариса Ананіївна Власенко (м. Бориспіль), власноруч поздоровила поета і вручила диплом з нагородою «За відродження та утвердження духовних цінностей та виховання патріотизму у молоді засобами поетичного і музичного мистецтва». На вечорі створилася особлива аура поклоніння імені матері. Слова щирої вдячності за творчість та особистий внесок М. Луківа в розвиток української культури прозвучали в поздоровленні Івана Чежиля, представник шевченківського краю Віталій Лука виконав пісню «Мамин син». Творчий вечір для багатьох присутніх став незабутнім днем. Справжньою родзинкою свята стало нагородження жінок з різних куточків нашої славетної України «Федерацією жінок за мир у всьому світі» за участь в проекті «Матір року». У своєму виступі, голова Федерації Тетяна Коцеба, розповіла всім присутнім про роботу Федерації та проведений на протягом року проект «Матір року»: «Одним з напрямків роботи нашої організації є популяризація Дня матері та святкування його на національному рівні. Ми вважаємо, що це допоможе розвитку сімейних цінностей, дозволить посилити суспільну традицію шанування матерів та сімей. Сьогоднішній вечір – це кульмінаційний момент довготривалої та кропіткої роботи багатьох учасників проекту, а конкретніше, нагородження кандидатів на звання «Матір року» в різних номінаціях». На сьогоднішній день суспільство мало звертає уваги на основне покликання жінки, її головну місію на Землі – продовження роду. Але таємницю жіночої сили та особливої шляхетності, варто шукати в материнстві й коханні. Бути матір’ю – це одночасно неймовірне щастя й велика відповідальність. Тому перша номінація в цьому проекті мала назву «Багатодітна мати», і її отримала Тимощенко Ніна Петрівна з с. Кулажинці, Броварського р-ну Київської обл., яка виховує разом з чоловіком сімох дітей. Життя сільської родини не легке, потребує постійної праці на землі, по господарству. Треба щоденно вспівати нагодувати всіх, надати належного виховання дітям, зігріти любов’ю, утримати матеріально. Сільській багатодітній родині нелегко жити в доброму настрої та впевненістю в завтрашній день. Так, в сім’ї Тимошенко вся родина виживає завдяки розумному керівництву та клопітливої праці господині дому – Ніни Петрівни. Вона справді має дар всеобіймаючої любові, щирого серця і мудрості утримання сім’ї. Всі семеро дітей виховані в родинному теплі і навчені взаємодопомозі, любові один до одного, до державного. Сучасне суспільство все більше потребує ролі жінки оберегу, жінки, яка б сіяла добре, вічне, ніжне, красиве. Жінка, яка коронована материнством, вмінням вести бізнес і спроможна підтримати нужденного, дійсно золотник для уряду любої держави. Все частіше на державному олімпі України, з’являються жінки-лідери. Тому організатори проекту вирішили розробити дві номінації, які б відображали нову сутність сучасної жінки: «Жінка-державний діяч» та «Жінка-меценат». Журі було важко відібрати серед представниць прекрасної половини найкращих. Нагороду в номінації «Жінка-державний діяч» отримала міський голова м. Житомира Віра Тимофіївна Шелудченко. Свій професійний досвід вона почала з Житомирського заводу «Хімволокно», де працювала начальником зміни, а закінчила, до моменту обрання на посаду Житомирського міського голови, – директором СП «Житомир-Полісакс». Має нагороди: орден княгині Ольги ІІІ ступеня, орден «За визначні досягнення», золоту медаль «За ефективне управління». Блиск її успіху одним освітлює дорогу, іншим затьмарює розум, вона потрапила до рейтингу 100 найвпливовіших жінок України. Все своє свідоме життя Віра Тимофіївна була на керівних посадах, але завжди залишалася при цьому лагідною матусею та вірною дружиною. Окремої уваги заслуговує номінація «Мати героя», в якій звернули увагу на матерів, які виховали справжніх синів Батьківщини, тих, хто, не замислюючись, віддав своє життя заради інших. Цю нагороду по праву отримала Правик Наталя Іванівна, мати Героя Радянського Союзу Володимира Правика, який показав приклад безмежної мужності, героїзму, відданості виконання до кінця службового обов’язку під час гасіння пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року. Це він, лейтенант внутрішньої служби, начальник чергового караулу СВПЧ-6 м. Прип’яті, найпершим, не жалкуючи свого життя та здоров’я, вступив у двобій з атомним лихом. Він свідомо виконував свій обов’язок, знаючи, що жертовність це заради спасіння інших. Саме таким громадянином, вірним сином своєї держави виховали Володимира його батьки.... Зал зустрів Наталію Іванівну стоячи, і довго не стихали оплески вдячних людей, які сьогодні мають мирне сьогодення…. Підсумовуючи, Тетяна Коцеба наголосила, що дуже рада, що в нашій країні є люди, які шанують і поважають День матері. Святкування його на державному рівні допоможе у формуванні сучасної молоді почуттів глибокої поваги до матері, доброти, милосердя та чуйності. І розкривати світлий образ матері ми маємо на кращих зразках української поезії, пісні, музики та фольклору. Пані Тетяна побажати всім присутнім, щоб це «всепланетарне» свято увійшло в кожну родину, щоб під знаком вшанування Матері виховувалися наші діти, бо від того, як вони будуть виховані, залежить наша сила, краса, воля, наше майбутнє.
Світлана Шевченко
|