Сім’я-школа любові та виховання
 
Зустріч з художницею сучасного виміру Михайлиною Хорозовою
04.12.09
Зустріч з художницю сучасного виміру Михайлиною ХорозовоюЯ вважаю, що у житті не буває нічого випадкового. Все, що трапляється, повинне впливати на особистість, формувати уявлення, розширювати знання, словом бути корисним. Кожна зустріч або благословляє людину, або не заслуговує уваги… Я згадую щасливі миттєвості від збірничків поезії, які відкрили мені, ще в юні роки, цілий світ, сповнений краси слова, романтики, вишуканої думки, лаконічної образності, непересічної мудрості. В 60-ті роки не просто було мати томік віршів відомого поета, і я робила рукописні збірнички у читальних залах столичних бібліотек….

Нещодавно мені пощастило відкрити збірник віршів Анни Трошкіної.  Легка, змістовна рима, споріднена невимушеній розмові, та вишуканий стиль художнього оздоблення привабили мене. Я вирішила познайомитися з мисткинею, яка створила художні жіночі образи.  Як з’ясувалося, малюнки належали подрузі поетеси, Михайлині Хорозовій ...

Михайлина почала малювати з дитинства, а прагнення до творчості виникло від розповідей матусі, яка вміла зачарувати дитяче уявлення «мальованими казками»… Тиха і ніжна за характером дівчинка почала створювати цікаві сюжети, висловлюючи свої дитячі враження через кольори…

Дівчинку назвали Михайлиною на честь її діда – українського письменника Чабанівського Михайла Івановича. Нестерпна жага до творчості передалася їй саме від нього.

За фахом Михайлина економіст, але її помешкання поступово перетворювалося у творчу майстерню.. Композиції, які створювала майстриня, сповнені надзвичайної енергетики, темпераментного руху ліній, м’яких штрихів, яскравої образності. Поступово виникла серія жіночих постатей героїні, яких вирізняються гоноровими характерами…  На сторінках збірничка оживали юні грації, сповнені пластичних рухів, які красномовно доповнювали емоційний стан своєї героїні. Солодкий полон нерозділених почуттів виплеснувся у вірші-сповіді…

Читач занурюється у діалоги, монологи, які руйнують тишу, поступово заволікаючи у свій полон емоцій. Розквітає Сад любовних страждань, світлих мрій і закоханості… Поетеса простягає руку скрізь темряву, запрошує розділити з нею чародійство таємних почуттів: «…рвется к душе по венам, с первого взгляда Любовь…». А художниця відповідає своїми малюнками (мал. 98). Поетеса знаходить образні слова, мов «вишиває ніжними почуттями тонкою голкою казку…». І в тій казці є місце зіркам і вітру, хмарам і морю, горам та пахощам роз…  Юна грація дарує улюбленому «море счастья в хмельных рассветах  и радость нового дня…».

«Смело целому миру открою,
Что любви ничего нет чудесней,
Боль свою я улыбкой укрою,
Ведь любовь – это ангелов песня…»

Не легко було героїні відкрити своє серце для світу. Але кульмінацією цього полону став час, який подарував зцілення, переоцінкуЗустріч з художницю сучасного виміру Михайлиною Хорозовою цінностей... Таїнство зміцнення мужності звершилося… Нарешті подих свободи. Попереду новий день.
Основною темою творчості Михайлини Хорозової є природна краса жінки з її пристрастями, переживаннями, захопленнями та сподіваннями. Її приваблює внутрішня краса жінки, з глибинним психологізмом жіночих душевних настроїв. Жінки Михайлини в полоні Кохання, сповнені Радості, драматичного Прощання, жаги до Любові.  Поступово народжуються сповнені філософських роздумів художні образи – Надія, Осінь, Весна і знову Кохання… Спроба передати всю глибину жіночого серця – ось головне завдання, яке сформувалося в творчому уявленні мисткині. Виникла серія творів різноманітних емоційних сполохів, яка втілилася у виставку з поетичною назвою «Жіночі настрої».

Мені захотілося дізнатися про Михайлину побільше, і я запитала, чи хотіла б вона визнання?

Так. Бо коли запалюють свічку, то не ставлять її в потаємне місце, а ставлять так, щоб вона світила, освітлюючи усе навколо. А палаюча свічка це не тільки світло, а й зануреність у романтичні спогади, стан душі, чекання, прагнення добра… Недаремно подорожні так любили розкладати багаття…

Дійсно, почуття – це неймовірної сили багаття, яке або спалює, або зігріває наші душі, наповнюючи життєдайною енергією. Світлі жіночі образи, створені Михайлиною, близькі багатьом жінкам своїми емоційними сполохами.

А чого прагне досягти мисткиня?

Михайлина відповіла відверто, що в дитинстві мріяла багато їсти і багато сміятися. А як що серйозно, то прагнула б робити так, щоб все те що б вона не робила, не залишало людей байдужими. Думаю, що цього достатньо, що б прожити життя не даремно…

Що важливіше: кар’єра, сім’я, материнство..?

Все це не роздільне, неможливо бути просто щасливою мамою і не бути реалізованою у своїх можливостях. Не можливо бути у сучасному соціумі не жаданою … Треба ці віхи життя розставити по черзі…

Була така епоха самозабутніх жінок із заможних сімей, які заради любові, йшли на нестерпні умови життя… Чи змогли б ви бути «декабристкою»?

Однозначно, мені цього бракує!

Чи хотіли б ви розпочати життя спочатку?

З великим задоволенням, і я вірю, що багато людей не відмовилися б від такої пропозиції. Крім того, я частенько дозволяю собі такі зміни, але завжди залишається основа – моя родина і живопис…

Як зберегти дружбу?

Як що вона є, то буде завжди збережена, а все останнє – товариство. Справжній друг завжди дає шанс.
Що означає приниження?

Коли  тебе фізично б’є мужчина. Моя вчителька англійської мови якось сказала: «Мене не може принизити людина, яку я не поважаю». Скоріше так.

Що робити нам з державою?

Працювати, а не розмовляти, управляти, думати, змінювати, планувати – треба просто всім працювати!
Як би вам довірили керувати Україною, з чого б ви почали?

Набрала б фахівців у різних сферах – будівельник повинен будувати, вчитель – навчати, готельер – розвивати туризм і т.д. – кожен повинен робити свою справу! І головне за підтримкою держави видавала б кредити під розвиток бізнесу.

Уявіть, що ви стали знаменитою, досягли визнання, ваші картини прикрашають галереї світу… Ви заспокоїтеся, займетеся іншою справою або будете продовжувати свою справу.?

Я б займалася тільки живописом!

Що б ви побажали читачам газети «Справи Сімейні» ?…

Натхнення!
Побажаємо і ми нашій героїні натхнення і подальших досягнень у творчості…. Нехай її жіночі мрії й надалі наповнюють наше життя романтикою своїх почуттів….

Валентина ЄФРЕМОВА
 



Додати коментар
  • Будь ласка, дотримуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для розкрутки свого сайту. Такий матеріал буде видалятися.
Ім'я:
Коментар:

Код:* Code
 
< Попер.   Наст. >