Сім’я-школа любові та виховання
 
«Сумщино, любове моя!»
29.04.09
Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.Виставка-конкурс творчих робіт на здобуття премії ім. Миколи Макаренка під такою назвою була влаштована в музеї-майстерні Івана Кавалерідзе у Києві. Сама назва і дата проведення обумовлені метою проекту, який впроваджується в життя секцією «Мистецька світлиця», що діє при Сумському земляцтві у Києві. 

Земляцтво тісно співпрацює з обласною програмою духовного відродження Сумської області. Організатори прагнуть повернути із забуття імена Нескорених Прометеїв Українського народу, до яких належить і видатна постать науковця, історика мистецтва, археолога, художника, патріота Української духовності, уродженця села Москалівка Роменського району Сумської області – Миколи Омеляновича  Макаренка.

4 лютого у 1877 році в день преподобного Миколая Студійського народився наш славетний земляк. Так сталося, що все сприяло формуванню світогляду Миколи Макаренка. Село Москалівка Роменського району Сумської області, де він народився,  було військовим козацьким поселенням, куди переселилися родини з Запорізької Січі. Тому обумовлений дух патріотизму, вірності рідній землі Миколи Омеляновича. Батько був волосним писарем і мав звання спадкового почесного громадянина. Виховання служити батьківщині було закладено в родині.

Знання іноземних мов, які Макаренко отримав у гімназії, згодилися йому, коли він працював у Ермітажі. Де він пройшов усі ланки від службовця до головного охоронця.

Фахову освіту Макаренко отримав у кращому на той час учбовому закладі – Самсонівській художній школі імператорського товариства заохочення мистецтв у Петербурзі. Так були закладені знання для подальшої викладацької праці по малюванню, живопису, історії мистецтва. Потім Микола Омелянович закінчив Археологічний інститут, після закінчення якого почалися численні наукові експедиції в галузі археології. Став дійсним членом Товариства ім. Т. Шевченка, який розпочав К. Реріх, а потім Ф. Вовк.
Коли розпочалася революція, Микола Омелянович працював в Ермітажі. З появою назви «Народный комиссариат имуществ Республики Ермитаж», з відповідними наслідками, Макаренко залишає Санкт-Петербург. Він оповертається на Україну, мріючи про нову еру справедливого суспільства. Він не відчував катастрофи, яка поглинула усю інтелігенцію соціалістичного простору, а йому коштувала життя…

У Києві Макаренко займав посаду директора музею Ханенків, викладав у Художній Академії, вів широке громадське життя як лектор, учасник численних комісій, секцій в галузі культури. Ромни вдячні наполегливій праці Миколи Омеляновича на узбережжі річок Сули та Ромен, в результаті якої було розкопане городище «Монастирище», яке сприяло затвердженню назви Роменська культура. М. Макаренко проводив численні розкопки в Україні – на Полтавщині, Харківщині, Трипільської культури на Київщині, у Криму. Результатом його наукової і творчої практики стали  170 наукових праць, понад трьох тисяч малюнків-ілюстрацій, акварелі, екслібриси високої художньої якості.

За передові погляди під час атеїстичної пропаганди розпочалися переслідування вченого. Це привело до арешту і страти. А приводом було засідання спеціальної комісії у складі провідних українських вчених, де фабрикувався документ по знищенню ряду архітектурних об’єктів сакрального мистецтва, які нібито не відповідали історичної вартості. Новий урядовий центр в дусі пролетарської ідеології планували побудувати на місті розташування собору Софії Київської, Михайлівського золотоверхого монастиря. Голос Миколи Омеляновича був єдиним проти цього вандалізму, що привело до фатального вироку…

 Так у 1935 році зникли куполи, а у серпні цього ж року шалений вибух розтрощив найвідоміший релігійний центр Київської Русі, Михайлівський Золотоверхий монастир (1108-1113) був знищений. Але врешті з проголошенням незалежності України прийшла справедливість, і храм був відновлений. В шосту річницю Незалежності України, 24 серпня 1997 року на брамі економічних воріт Михайлівського Золотоверхого собору з’явилося бронзове погруддя Миколи Макаренка.

На відкритті виставки Сумських художників професор, мистецтвознавець, керівник секції критики та мистецтвознавства Київської організації Національної спілки художників України О. Роготченко підкреслив надзвичайно ліричну, задушевну експозицію, присвячену рідному краю. Біля двадцяти митців представили свої твори, в яких вирувало життя  на вулицях Шостки, передмістях Лебедина, пам’ятках Глухова, історичної Роменщини.

На цей раз художники крім пейзажів створили й тематичні композиції, вишивку, різьбу. Так заслужений художник України Олександр Садовський розкрив тему акторської діяльності Г. Затиркевич-Карпинської. В картині Олександра Масика сяяла прозора Сула, через яку по дерев’яному містку йшов віз, запряжений кіньми. Миколу Нечвоглода привабив краєвид з вітряком, а заслужений архітектор України Віталій Юдін розкрив романтичну весну через квітучі яблуневі сади. На полотні Сергія Кривенка зображений рибалка, який терпляче чекає вдачі, а в хатках Ольги Іваненко вирують спогади про родинний затишок.  Олександр Поліщук та Юрій Мануйлович з любов’ю звернулися до історичного Глухова, колишньої гетьманської столиці України. Тамара Ковальова створила ліричну дерев’яну скульптуру «Ранок», а Людмила Клюй презентувала вишукану вишивку хрестиком «Горобина біля хати». На полотнах Володимира Афоніна, Лариси Логвин, Ціун Тамари, Ярешка Сергія, Олександра Ціун вирувало життя, запрошуючи до подорожі по історичній Сумській землі.

Кожен присутній отримав подарунки. Раритетний альбом, присвячений творчості знаного скульптора та кінорежисера Івана Кавалерідзе, вручив член журі премії імені М. Макаренка Р. Синько. Дипломи за участь за підписом голови журі заслуженого діяча мистецтв, професора, живописця Олександра Басанця отримав кожен учасник цього мистецького проекту. А від Сумського земляцтва були вручені сувеніри та коровай з вітаннями учасникам заходу від виконавчого директора Катерини Безкровної. Заслужені вітання отримали переможці – Олександр Садовський, О. Масик та С. Кривенко.

Валентина Єфремова


Додати коментар
  • Будь ласка, дотримуйтесь теми статті.
  • Особиста переписка та образи будуть видалені.
  • Не використовуйте коментарі для розкрутки свого сайту. Такий матеріал буде видалятися.
Ім'я:
Коментар:

Код:* Code
 
< Попер.   Наст. >