Кохаю тебе, мій коханий,
Кохаю у сні й наяву,
Кохаю від ночі й до рання,
Тобою одним я живу.
Нехай ти про мене забувся,
Нехай пролетіли роки,
Але моя пам’ять не згасне,
Для мене ти в світі один.
Олена Дишлюк
Звичайно ж, немає поетів, які б не писали про любов – вже надто значне місце посідає вона у спектрі людських почуттів. Здатність до любові є мірилом людської душі, і це почуття завжди прагне висловлення.
Незадовго останній місяць зими – лютий. І сьогодні складно знайти людину, яка б не знала, що цей місяць несе з собою незвичайне свято – день всіх закоханих, день Святого Валентина. Незвичайне воно тому, що зовсім не слов’янське, а запозичене з Європи, яка святкує його вже 120 років. Мабуть, це чудово, що до черги жіночо-чоловічих свят приєдналося ще одне – прекрасне свято із сумною, але романтичною історією, яку, правда, мало хто з нас знає. Ми пропонуємо до вашої уваги одну з легенд, пов’язану з цим святом.
У третьому столітті священик Валентин, порушивши імператорський закон, що забороняв одружуватися молодим парам, таємно обвінчав двох закоханих. За цей злочин імператор наказав кинути молодого священика у в’язницю. Як не дивно, але саме тут він зустрічає доньку наглядача, яка припадає йому до серця. Весь час, проведений у стінах в’язниці, священик складає ліричні вірші цій дівчині. Їхнє листування перетворюється у кохання. Не зважаючи на жорстокі обставини і близьку смерть, Валентин не переставав думати й писати вірші своїй коханій. В день страти, 14 лютого 270 року, дівчина отримала листівку зі словами любові, ніжності та вірності, яка була підписана – Валентин.
Ця дата, дата смерті священика, який одружив молодят, але сам не побачив власного щастя, навіки залишилася у пам’яті людей. Прах цієї людини похований у церкві Св. Праксидиса у Римі. Пізніше церква зарахувала Валентина до лику святих, а закохані обрали його своїм покровителем.
Традиція писати в День Святого Валентина листи-«валентинки» дійшла й до наших днів. Слова палкої любові ми знаходимо у віршах, прозі, серйозних та жартівливих висловах. Поздоровлення отримують юні дівчатка та хлопці, сімейні пари та іноді й похилі «молодята», адже є такий вислів – «Любви все возрасты покорны!»
Разом з «валентинками», які завжди мають форму серця, закохані роблять один одному подарунки. Чоловіки надають перевагу квітам. Звичай дарувати троянди був запозичений у французів ще на початку 18 ст. Адже, згідно античній легенді, червоні троянди з’явилися завдяки Афродіті, богині краси та кохання. Поспішаючи до Адоніса, свого пораненого коханого, вона наступила на кущ білих троян. Кров, що пролилася він рани, зафарбувала троянди у червоний колір. Тому троянда, як королева квітів, завжди є символом миру і любові.
Для закоханих немає більш важливішого символу, ніж серце, пронизане стрілою Купідона. І якщо ви вирішили зробити своєму коханому подарунок, то він повинен бути у формі серця. Сувеніром може стати коробка улюблених цукерок, свічка, кулон у вигляді серця, можна подарувати янголятко зі стрілами чи м’яку іграшку. Подарунком може бути все що завгодно, але воно повинно бути зроблено від щирого серця. У цей день жодні романтичні витівки не заборонені, нарешті, можна заспівати серенаду під балконом своєї коханої. А можна просто, відклавши всі свої турботи, придумати для коханого казку. День св. Валентина – це день, коли виконуються усі заповітні бажання, бо в в ньому царює дух Любові.
Світлана Шевченко
Коментарів (1)
Додати коментар
Будь ласка, дотримуйтесь теми статті.
Особиста переписка та образи будуть видалені.
Не використовуйте коментарі для розкрутки свого сайту. Такий матеріал буде видалятися.
Кохаю тебе, мій коханий,
Коментарів (1)