Сім’я-школа любові та виховання
Справи Сімейні
Хмарка тегів
Экспорт новин
Его величество протокол
Автор: Галина Науменко
СТАТТІ
| СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА: КАВА = СЕКС = ПРЕЗЕРВАТИВ 02/07/2010 |
| Память – вечный солдат победы 25/06/2010 |
| Казки навколо нас 24/06/2010 |
| Гороскоп здорового способу життя РАК 21 червня – 22 липня 22/06/2010 |
| Виставка пастелей Анни Андріївни Носенко «Пленер на споришу» 21/06/2010 |
| Формула молодости и здоровья 18/06/2010 |
| Робіть добро 16/06/2010 |
| Страхи при беременности 15/06/2010 |
| Як починається наркоманія 09/06/2010 |
| Карнавал дитячої радості 07/06/2010 |
КАЛЕЙДОСКОП
Мнение, что супруги являются продолжением друг друга, что они - один организм, одно тело, подкупает своей романтичностью. "Полное единство души и тела с возлюбленным (или возлюбленной)" - так можно было бы озаглавить грезы и мечты о любви, бродящие в головах многих людей. Более того, зачастую мужчины и женщины считают такое единство обязательной и необходимой составляющей любовных отношений. Это одна из иллюзий, оставшаяся нам в наследство с древних времен (как и многие другие стереотипные романтичные представления). Когда женщина находилась в подчиненном положении, существование такого представления было социально оправданно. 
Всі ми, створюючи сім'ю мріємо про дітей - наше продовження, наш слід на землі. І молодими зовсім не задумуємось над тим, чи готові вже бути батьками. І коли з'являється на світ маленька копія наша, чи нашого коханого, часто буваємо просто безпорадними. Допомогти нам не просто справитись з маленьким вередливим створінням, а й виплекати його найкращою дитиною, здоровою, розумною та адаптованою до нашого непростого сьогодення, поставили собі за мету фахівці Інституту розвитку інтелекту дитини (ІРІД). Один з дієвих кроків до цієї мети - створення серії посібників для підготовки професійних батьків об'єднаних однією назвою: "Вчитись ніколи не рано."
“Ми – зовсім молода сім’я, нам по 25 років, але вже маємо 2-х синочків-близнюків. Їм лише по 3 рочки, але вже проявляють характер: горді, норовисті, незалежні. Нам здається, що для них це ще зовсім зарано. Хотілося б, щоб діти росли веселими, розумними і пустотливими. Може ми створили в сім’ї атмосферу, що пригнічує їх, так рано робить дорослими і навіть трохи чужими?” З повагою - родина Ткаченків.
У мене в сім’ї двоє дітей – доросла донька і зовсім маленький синочок. У стосунках з дочкою є якийсь холодок, недовіра. Щось я, напевне, не врахувала в наших стосунках, коли дочка була ще маленька, десь помилилась. Душею відчуваю, що це так, але знайти свої помилки не вмію. Дуже боюся припустити їх ще й з синочком. Так хочеться, щоб ми жили з ним душа в душу, любили одне одного і поважали. Невже я нездала мати, я ж так люблю своїх дітей. На це запитання відповідає психолог Олександр Кочерга. 
Как вам известно, семья – это начало жизни каждого человека и краеугольный камень в установлении мира во всём мире. Никто из нас не может появиться и существовать в абсолютном одиночестве. Мы рождаемся в семье и именно в семье открываем свою сущность. В семье каждый из нас учится любви или ненависти, уважению или нетерпимости, честности или лжи. 
Світовою громадськістю насильство визнано одним із ключових моментів, які ставлять людину в залежне становище, наносять величезну моральну шкоду суспільству і є перепоною на шляху подолання нерівності і дотримання людських прав. Безумовно, проблема насильства в сім’ї є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім'ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства по відношенню до дитини, а й спостерігаючи за насильством у своїй сім'ї, а у майбутньому - переносять цей негативний досвід у власне життя.
Эксклюзивное интервью доцента, старшего научного сотрудника Киевского НИИ педиатрии, акушерства и гинекологии Минздрава Украины Эмилии Ивановны Непочатовой-Курашкевич Владимиру Матвееву, специально для газеты «Дела семейные». 
У сучасній літературі, присвяченій проблемам народжуваності, вже достатньо ствердилась думка щодо соціальної природи потреби в дітях. За існуючими поняттями «інстинкт продовження роду», «інстинкт материнства», «інстинкт батьківства», що говорять про еволюційно детерміновану біологічну потребу мати дітей, криється в основному значення статевої потреби, але потреба в дітях і статева потреба – це два самостійних, часом суперечливих видів потреб, що обумовлені різними мотивами, цінностями, відносинами.|
|
Copyright © 2005-2009 Справи сімейні