Сім’я-школа любові та виховання
 
Бальзам для душі
Слово "бальзам" у нас асоціюється з тим, що загоює рани, допомагає нам скоріше одужати від недуги. Статті цієї рубрики – це те, що може допомогти нашій душі. Наша невидима душа, як і видиме тіло, потребує уважного до себе ставлення. Що ж є тим невидимим бальзамом для душ? Що є корисним для неї, а що навпаки – отрута? Дуже легко можна знайти довкола нас те, що шкідливо для наших душ: образи насилля, порнографії, які так і бомбардують нас на кожному кроці зі сторінок газет, журналів, книжок, телебачення і т. п.

У цій рубриці ми друкуємо такі життєві історії, які є корисними ліками для нашої душі. Тобто, це той досвід, який може надихнути, розрадити в складній ситуації, чи допомогти подолати життєві труднощі.

У житті кожної родини є такі моменти вищого прояву любові, вірності, самопожертви, терпіння. Якщо ви хочете поділитися ними з іншими читачами, надсилайте ваші життєві історії на адресу редакції з поміткою „Бальзам для душі”. Кращі оповідання будуть надруковані у газеті та в кінці року редакція визначить автора найкращого оповідання, який буде нагороджений подарунком. Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати рукописи.

Приворот
07.07.10
ПриворотКаріна була  єдиною донькою у батьків. Батько обіймав керівну посаду на великому підприємстві, мати вдома: господарство, чоловік, донька.

Прочитати повністю...
 
Історія вічного кохання
02.06.10
Історія вічного коханняЦя надзвичайна історія кохання надихає, примушує серце битись частіше, ще раз нагадує про те, що у середині кожного з нас існує справжнє диво, диво під назвою «вміння любити».

Прочитати повністю...
 
Захисниця
09.03.10
захисницяДві маленькі подружки Галинка та Інна гралися біля будинку. Вже сутеніло, проте на вулиці яскраво горіли ліхтарі. Старші діти купкою стояли біля під’їзду та про щось жваво теревенили. На Володимирській гірці, що була поруч, гуляли закохані парочки, хтось проходив повз з улюбленим песиком, то батьки дозволили дівчаткам ще трохи побути на свіжому повітрі.

Прочитати повністю...
 
Тайка
29.10.09
 ТайкаУ дорозі було страшно, холодно та сумно. Багато хто скаржився на голод, а Тай це байдуже. Вона звикла. Сумувала Тай за дідусем та бабусею, за стареньким будинком. Будинком… Тут усі скаржаться на погане життя, та таких будинків, як у неї в селі, Тай навіть не бачила: земляна підлога, шибки, затягнуті папером або ганчір’ям, яке од вітру випадало та лякало її вночі. Ліс годував, бо там – гриби, горіхи, різні трави, з яких бабуся варила смачну юшку.

Прочитати повністю...
 
Прости її, Боже
29.10.09
 Прости її, БожеВона сиділа сама... Вона хотіла заговорити, але до кого... До тиші? А що вона їй скаже корисного, що скаже тиші? Всі й так бачили її сльози, навіть тиша відчула присмак гіркоти. Вона плакала, захлиналася сльозима, їй було боляче... Вона задумалась про те, що було, про те, що не можна повернути назад.

Прочитати повністю...
 
Ружена
02.09.09
 безпритульні дітиЇхали довго, Ружена всю дорогу тримала маленьку на руках. Відділ, де працювала Ружена, проводив черговий рейд: повідомили про безпритульних дітей, що оселилися в покинутому будинку.

Прочитати повністю...
 
Наталка
31.07.09
 історія життя Дмитро, Тарас та Наталка змалку жили в одному будинку. Як-то кажуть «ще у пісочниці» гралися разом.
Дмитро та Тарас вчилися в одній школі та в одному класі, товаришували, а як підросли, та стали разом і парубкувати

Прочитати повністю...
 
Курортний роман
07.06.09
Курортний роман «Сестрице  водице, здорова, лагідна, омолоджувальна та добра, зроби моє тіло та личко здоровими, гарними та молодими», – нашіптувала Галина, миючись. Вона завжди розмовляла з водою.

Прочитати повністю...
 
Долі війни
13.04.09
любовДруга світова війна мала величезний вплив на долю людства. В її часи багато країн зазнало величезних матеріальних і людських втрат. Але кохання в часи злетів та падінь, ясного неба та чорних хмар, безмежного щастя та великої біди залишається найсильнішим почуттям, яке спроможне здолати всі перешкоди та негаразди.

Прочитати повністю...
 
Шкільний автобус
11.03.09
Шкільний  автобусСвітлана Василівна вже була готова дати команду водію відправлятися, та не було ще однієї вчительки їхньої гімназії. Бачачи, що водій час від часу додає газу, вона винувато промовила:
– Зачекайте ще пару хвилин, вона щойно телефонувала і сказала, що вже на підході.
– Ну тільки заради вас, – посміхнувся водій.
Незабаром підбігла Юлія Анатоліївна, Світлана виголосила, що автобус від’їжджає і всім дітям потрібно рівно сісти на своїх місцях і припинити бешкетувати. Автобус рушив. Світлана Василівна сіла на своє звичне переднє сидіння біля водія і, перехрестившись, тихенько сказала:
– З Богом!

Прочитати повністю...
 
<< Початок < Попер. 1 2 3 4 Наст. > Кінець >>

Результати 1 - 10 з 33