|
Ми всі мріємо, щоб наші діти росли в сім’ї, де панує любов та злагода. Батьки люблять своїх дітей, бо тільки завдяки батьківській любові діти почувають себе захищеними від усіх негараздів життя. В сім’ї тебе приймають та люблять таким, яким ти є. Ми, дорослі, часто згадуємо своє дитинство. А чи хоче хтось із нас повернутися у дитинство? В період повної, безмежної залежності від дорослих, знову відчути свої дитячі страхи, свою невпевненість, а головне безпорадність. Навіть коли діти живуть у щасливій родині, де про них турбуються, купують різні іграшки та речі, дорогі подарунки та екзотичні солодощі, і тоді не завжди малюки знаходять порозуміння і відчуття захищеності. А як складається життя хлопчаків та дівчаток, які залишились без батьків? Можемо уявити собі, які страждання переносить душа малюка, усвідомлюючи власну непотрібність не тільки світу, а й власним батькам. Діти дуже люблять своїх батька та матір, втратити їх любов для дитини – найстрашніше побоювання. А що відчувають батьки, які залишають крихітку, відмовляючись від неї ніби від речі? Які серце та душа в цих батьків? Ми всі знаємо , що малюки потребують особливої уваги. Вчасно треба нагодувати дитину, поміняти пелюшки, заспівати колискову, погуляти із дитиною на свіжому повітрі, допомогти зробити перший крок, навчити першого слова… Діти дитячих будинків позбавлені тієї батьківської любові та ласки, що загартовує імунітет дитини до життя та негараздів, дає змогу вирости сильнішими, впевненішими у своїх діях. Коли дитину люблять – вона щаслива, менше хворіє, веселіша, а коли дитина небажана – вона все життя від цього страждає. Дитину треба любити, коли ще вона знаходиться в материнському лоні. Дитя – це дар Божий. Голова правління Федерації жінок за мир у всьому світі Коцеба Тетяна Юріївна – багатодітна мати. У неї п’ятеро дітей. Але її енергії та люблячого материнського серця вистачає і для дітей-сиріт. Тетяна Юріївна є частим гостем дитячих будинків. Майже всі дитячі будинки київської області не залишилися без її уваги і допомоги. Діти та батьки не повинні розлучатися, адже це істина життя, діти – майбутнє наше. Але буває і по-іншому. І тому, щоб виросли вони здоровими і щасливими – відповідальність несуть дорослі. Задля цього і працює Федерація жінок за мир у всьому світі. І вся робота Федерації направлена на те, щоб від щирого серця допомогти нужденним людям та підняти роль жінки в суспільстві. Щоб наші жінки не кидали неповнолітніх дітей на чоловіків, бабусь, дідусів, родичів, а то й сусідів, і не їхали за кордон на заробітки, не спілкуючись з дітьми роками. Наших жінок принижують за кордоном, але вони вимушені працювати, переносити усі печалі життя, щоб хоч як прогодувати своїх дітей. Тому, нам, жінкам, треба об’єднатися, щоб гуртом вирішувати різноманітні питання покращення життя людини та країни.
Людмила Грабовенко
|
Коментарі
Ничего не могу сказать.