Як виховати успішну дитину?

Бачити свою дитину успішною — мрія усіх батьків. Вони докладають до процесу виховання своїх нащадків значних зусиль. Ми поспілкувалися з мамами, чиїх малюків по праву можна назвати успішними, і запитали у них про те, як досягти бажаних результатів.

Вероніка Рязанцева, мама Марії

— Яких принципів дотримуєтесь у вихованні дитини?
— Насамперед, вчимо Марію дисциплінованості. Також пояснюємо, що треба ретельно планувати свій час, щоб встигати більше.

— Які риси характеру виховуєте у Марії насамперед?
— Чесність, порядність, доброту і вміння піклуватись.

— Як дізнатися, в якому напрямку варто розвивати дитину, як допомогти їй визначити свій талант і здібності?
— Марія у нас дуже скромна дівчинка та дуже прив'язана до мами. Тому, щоб обрати оптимальний для неї вид спорту, треба було докласти багато зусиль. Вона категорично відмовлялася без мене заходити до залу. Ми змінили дуже багато секцій та кружків, адже більшість тренерів та викладачів не дозволяють батькам бути присутніми на заняттях. Пройшовши через це, ми зрозуміли, що головне — не ламати дитину, якщо вона не бажає чимось займатися, не треба її змушувати, а продовжувати пошук того, що буде їй до вподоби.

— У яких змаганнях Марія вже брала участь, які досягнення має на даний момент?
— Ліга танців України, срібний та бронзовий фінал. Відкриття всеукраїнських змагань зі спортивних танців, отримала 
«срібло». 

— Як винагороджуєте Марію за успіхи? Як часто, на вашу думку, потрібно хвалити дитину?
— Після змагань ми зазвичай вирушаємо до магазину іграшок або ж до центру дитячих розваг. Хвалити дитину потрібно завжди, не залежно від результатів, це її надихатиме. Водночас необхідно наголошувати на тому, що завжди можна досягти більшого, головне — працювати над собою та своїми вміннями. 

— Чим ще, крім танців, займається Марія?
— Минає рік, як займається тенісом. Вважаю його дуже потрібним видом спорту. 

— Чи варто дитині покидати свої захоплення, якщо вони стають їй нецікавими, як ви вважаєте? 
— Не знаю, що сказати з цього приводу. Мабуть, треба вчиняти залежно від ситуації. Діти в такому віці самі ще не розуміють, чого хочуть. Але якщо малюк категорично проти якогось виду занять, однозначно краще підшукати щось інше. 

— Поділіться власним секретом, як виховати успішну дитину?
— Ніякого секрету не існує. Треба просто її любити і приділяти багато уваги своєму малюку.

Ксенія Федоришина, мама Катерини

— Як проявлялися здібності Катерини до вивчення мов, як вам вдалося вчасно їх розгледіти? У якому віці почали їх розвивати?» та «Муха-цокотуха».
— Дуже часто просила почитати казку або оповідання на ніч. Пам'ятаю, як одного разу донька знайшла книжку Cinderella англійською мовою і дуже здивувалася, бо таких літер ще не бачила. Я пояснила, що це іноземна мова. 
З того часу вона захотіла її вивчати. Два роки тому почала займатися ще й французькою. Це дуже красива, цікава і навіть трохи романтична мова.

— Яким чином ви мотивуєте Катерину на нові досягнення 
у навчанні?
— Їй легко дається вивчення мов, вона робить це із задоволенням, тому мотивувати не доводиться. Ми з татком завжди і у всьому її підтримуємо, а також надаємо можливість самовиразитись. Найголовніше — подавати дитині гарний приклад.

— Чим ще, крім вивчення мов, Катерина захоплюється? Любить читати? 
— Катюша любить малювати, слухати музику, читати книжки. Улюблений твір — «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна. Мабуть, як усі дівчатка, вона вірить у дива та казку.

— Чи варто дитині покидати свої захоплення, якщо вони стають їй нецікавими, як ви вважаєте і чому?
— Ніколи не потрібно здаватися та складати руки. Якщо в дитини зникло бажання чимось займатися, бо їй це не вдається, спробуйте пояснити, що шлях до мрії і мети — не з легких. Якщо сталося так, що щось не вийшло з першого разу, обов'язково вдасться з другого або третього. Підтримайте свою дитину, обійміть, дайте їй зрозуміти, що в будь-якому випадку вона для вас найкраща та найдорожча.

— Як вам вдалося сформувати у Каті правильну мету та прагнення?
— Катруся, насамперед, дитина. Найголовніше наше прагнення — подарувати їй щасливе дитинство. Ми дуже багато часу проводимо усією родиною: подорожуємо, ходимо в театри, катаємося на ковзанах. На нашу думку, щоб зрозуміти дитину, потрібно в душі також буди трішки дитиною?

— Які риси характеру в ній виховуєте насамперед?
— Людяність, чесність та цілеспрямованість.

— Поділіться власним секретом щодо того, як виховати успішну дитину?
— Потрібно допомагати дитині на шляху до успіху, бути для неї другом, любити, розуміти і в усьому підтримувати. Тільки тоді вона буде успішною і щасливою.

— Найбільша мрія Катерини?
— Катруся має дві найзаповітніші мрії. Перша — вивчитись і вступити на факультет журналістики. Друга — мати домашнього улюбленця, а саме собаку. Ми з її татом зробимо усе можливе, що залежить від нас, щоб ці мрії здійснились!  

Катерина Воронова, мама Міті

— Коли обирали напрямок, в якому розвивати дитину, чим, насамперед, керувалися?
— Як і більшість батьків, ми намагаємося розвивати своїх дітей в різних напрямках: духовно, фізично та інтелектуально. Понад усе бажаємо допомогти малечі пізнати світ і знайти своє місце в ньому.

— Чому з-поміж багатьох видів спорту обрали саме плавання? З якого віку син почав ним займатись, які досягнення має на даний момент?
— Значення фізичного розвитку неможливо переоцінити. Плавати для людини так само природно, як і бігати. До того ж воно позитивно впливає на спортивну підготовку: підвищує витривалість, сприяє постановці правильного дихання, зміцнює м'язи, а також розвиває координацію рухів. Саме тому наш вибір легко пояснити. Плаванням Мітя займається починаючи з 3 років. Нам дуже пощастило з першим тренером. Вона багато чому навчила сина і, що дуже важливо, зацікавила й мотивувала. Зараз Міті 10. Він уже переміг у багатьох змаганнях з плавання та має 2-й дорослий розряд.

— Ці заняття він відвідує з метою фізичного розвитку чи хоче піти в професійний спорт?
— На даний момент спорт для сина — це фізичний розвиток. Чи зможе і, головне, чи захоче він в майбутньому піти в професійний спорт — питання поки відкрите. Адже це дуже важка праця і життя з багатьма обмеженнями. До цього треба бути готовим та свідомо оцінювати свої можливості.

— Він також займається великим тенісом. Якщо доведеться обирати щось одне, чому віддасть перевагу? 
— Тенісом Мітя займається не так давно. Розпочав 2 роки тому, на літніх канікулах, коли ми вирішили познайомити сина з цим видом спорту, щоб чимось урізноманітнити відпочинок. Колись точно так робили з танцями і дзюдо. Але ці напрямки його не зацікавили, а теніс навпаки. Зараз Мітя грає із задоволенням, хоча плавання для нього залишається в пріоритеті.

— Часті спортивні заняття не заважають навчанню в школі? Це відображається якимось чином на оцінках?
— Важко поєднувати навчання і спорт. Вільного часу практично не лишається. Поки вдається з цим упоратись і Мітя навчається добре. Але з кожним наступним класом програма стає складнішою і серйознішою, що вимагає ще більше зусиль і часу. Через це поки немає можливості збільшити кількість тренувань. Нам запропонували перейти в спортивну школу, де шкільні уроки підлаштовані під час тренувань. Але це варто робити лише в тому випадку, якщо Мітя вирішить дійсно йти в професійний спорт. У найближчі декілька років йому доведеться зробити вибір.

— Як мотивуєте сина на досягнення успіхів?
— Якщо людині подобається те, чим вона займається, за умови докладання необхідних зусиль — обов'язково буде результат. Тому треба надати дитині можливість займатися справою, що їй до душі. Хоча іноді такі методи впливу, як переконання і пояснювальні бесіди, теж доводиться застосовувати. Практично у всіх дітей прагнення до успіху йде зсередини. Хорошою мотивацією також є власний приклад батьків. 

— Як ви вважаєте, дитині варто покидати свої захоплення, якщо вони стають їй нецікавими?
— Якщо це не миттєва відмова, спричинена тим, що малюку в даний момент цікаво щось інше, а систематичне небажання — треба дати можливість хоча б відпочити від того виду діяльності, що перестав подобатись і приносити задоволення. Варто переключити увагу дитини на щось інше. Часом, узявши паузу, вона сама захоче продовжити розпочату раніше справу. А якщо ні, то примушувати, на мою думку, не можна.

— Як вам вдалося сформувати правильну мету та прагнення у вашої дитини?
— Думаю, ще досить рано про це говорити, адже попереду перехідний вік з усіма його складнощами. Ми з чоловіком завжди намагаємося багато спілкуватися з дітьми. Молодша донька поки не може ставити питання, а ось у Міті завжди їх багато. Також син любить проводити час за розмовами з дідусем і переймає від нього багато хорошого.

— Поділіться власним секретом щодо того, як виховати успішну дитину?
— У кожної дитини є те, що виходить дуже добре або навіть трохи краще за інших. Хтось прекрасно малює, гарно танцює, перемагає на шкільних олімпіадах. Хтось з медаллю в руках стоїть на спортивному п'єдесталі. А хтось в юному віці вже вміє смачно готувати. Все це і є успіх малечі. Дитина здатна на багато що, коли відчуває підтримку і віру в себе. Але найголовніше все-таки, щоб діти були здорові.  Нехай звучить банально, але це так важливо, тому я щиро бажаю цього усім дітям! 

Наталія Бондаренко, мама Софії

— Яких принципів дотримуєтесь у вихованні дитини? Чи відрізняються вони від тих, за якими виховували вас?
— Насамперед, ми зігріваємо Софійку любов’ю. В прийнятті рішень часто прислухаємося до її думки, цим самим навчаємо дитину взаємоповазі. У вихованні доньки з чоловіком дотримуємось системності та одностайності, тобто не граємо в «хорошого і злого поліцейського». Привчаємо Софійку до дрібних хатніх справ, спонукаємо допомагати бабусі та дідусю. До того ж в неї є трохи вільного часу, яким вона в розпоряджається самостійно. Його не так багато, але таким чином вона звикає цінувати кожну мить і проживати її з користю. Батьки мене виховували так само, єдине ми тоді були трішки слухняніші і мали менше різноманітних спокус на кшталт соціальних мереж, комп’ютерних ігор і тому подібного. 

— Які риси характеру виховуєте у Софії насамперед?
— Вчимо доньку наполегливості, адже без неї не досягнути поставленої мети. Розвиваємо в ній творче мислення та вміння спілкуватися з різними людьми, особливо це стосується вчителів у школі та однокласників. Ще робимо все для того, щоб вона була відвертою з нами та ділилася своїми переживаннями.

— Як вважаєте, чому важливо навчати дітей самостійності? З якого віку варто починати це робити? 
— Самостійності дитину треба навчати змалку. До того, що все робиться саме собою, малюки можуть звикнути дуже швидко, в такому разі їм буде складно в дорослому житті. З чимось Софія вже здатна впоратися сама, але є і такі обов’язки, про які треба постійно нагадувати. Цим наші діти значно відрізняються від нас, коли ми були маленькими. Мені в дитинстві могли один раз пояснити, потім ще показати, далі я вже могла впоратись без допомоги. Нашій малечі треба повторювати дуже багато, щоб звичка сформувалась. Напевно, причина в тому, що в сучасних умовах їх багато що відволікає. 

— Як проявлялися здібності Софії до танців? У якому віці почали їх розвивати? Розкажіть про досягнення, які вона має на даний момент?
— Софі завжди була напрочуд гнучкою, рухливою і ніколи не любила сидіти на одному місці. Спершу ми віддали її займатися гімнастикою, а згодом — на танці. Завдяки першому вона здобула вміння виконувати цікаві та складні акробатичні рухи, друге — розвинуло її пластичність. На даний момент, донька вже не одноразово здобувала перші та другі місця на фестивалях «Зірка Фест», Bring to change, «Квіти України», «Соняшник». Все це колективні номери. Крім цього, з п’яти до 8 років вона займалась айкідо. Зайняла третє місце по Києву і друге в категорії айкібол.

— Чим ще, крім танців, Софія захоплюється? Чому вирішила займатися таким видом діяльності, що її надихнуло на це?
— Надзвичайно любить театр. З першого класу відвідує шкільний драматичний гурток. Зараз грає в театрі «Гаудеамус» гімназії «Троєщина». Остання вистава, в якій вона брала участь — «Принцеса Турандот». Софі дуже любить книжки, вподобала жанр фентезі. Почалося це захоплення з «Хроніки Нарнії», яку прочитала на одному диханні. Вокальні здібності почали розвивати нещодавно, хоча схильність до співів ми побачили в Софії ще, коли їй було три роки. 

— Чи варто дитині покидати свої захоплення, якщо вони стають їй нецікавими, як ви вважаєте?
— В дитинстві можна випробовувати різні види занять, поки не знайдеться те, що найбільш до душі. З віком буває, що захоплення набридло або віднімає багато часу. Вважаю, треба підтримати малюка, поговорити з ним і знайти тому причину. Буває так, що дитина продовжувала займатись чимось під певним тиском батьків, а потім за це їм була вдячна. На мою думку, мамі з татом треба відчути, чи варто дитині займатись нецікавим, чи дитині трохи ліньки, чи ще щось. У Софійки було так. Вона перейшла з акробатики в танці.

— Поділіться власним секретом щодо того, як виховати успішну дитину?
— Секрет виховання успішної дитини криється в підтримці батьків. Також важливе значення має наполеглива праця і системність бажання удосконалюватись та ставати кращим.

— Найбільша мрія Софії, розкажіть про неї?
— Зараз Софійка бажає стати актрисою театру і мати власну бібліотеку з великою кількістю книжок. 

 

Віта Сініцька, мама Єлизавети

«Ми почали підтримувати Лізочку з перших її спроб проявляти самостійність»

— Коли обирали напрямок, в якому розвивати дитину, чим насамперед керувалися?
— Усвідомлюючи значення іноземних мов в сучасному прогресивному суспільстві, ми вирішили, що доньці корисно буде оволодіти декількома. В віці п’яти років Єлизавета почала вивчати англійську, а два роки тому виявила бажання опанувати ще й німецьку. Наразі вона планує здобути освіту ветеринара та проходити практику за кордоном. 

— Чим Єлизавета займається окрім навчання в школі? 
— У віці приблизно півтора року ми почали водити Лізочку на різні кружки. З часом її бажання змінювались. Ми, як батьки, спостерігали, що приносить задоволення нашій донечці. Це були і танці, і музика, і вокал, і фітнес, і боротьба. Лише згодом остаточно стало зрозуміло, що найбільш їй до вподоби кінний спорт. Окрім основного навчання, Єлизавета вивчає німецьку в школі іноземних мов, а також займається з репетиторами українською та математикою. Придумує квести та проводить їх своїм друзям, а ще полюбляє влаштовувати вечірки у нас дома.

— Стосовно кінного спорту? Яку користь такі заняття приносять дитині? 
— Лізочка дуже любить тварин, а кінний спорт — це можливість контактувати зі своїми улюбленцями. Одного разу я запитала доньку, що їй дають ці заняття. У відповідь почула, що кожного разу після тренувань вона переживає емоції, подібні тим, що відчуває після причастя в храмі. Схожі враження їй також подарувало купання з дельфінами.

— Яким чином ви мотивуєте Єлизавету на нові досягнення? 
— Ліза дуже любить, коли до неї в гості приходить багато друзів і вони влаштовують паті. Тому мотивувати дуже просто: більше досягнень — більше вечірок. 

— Які риси характеру виховуєте в донці насамперед?
— Відповідальність та вдячність. Без них не обійтися свідомій людині як у дитинстві, так і в дорослому житті. 

— Як сформувати у дитини вірні цілі та прагнення? Поділіться міркуваннями з цього приводу. 
— Напевне, відповісти на це питання мені важко, адже мої діти ще зростають, і наразі ми знаходимося в процесі формування їхньої мети та прагнень: багато розмовляємо з ними, розповідаючи про власний досвід, а також приводимо приклади з життя успішних людей. 

— Як вважаєте, чому важливо навчати дітей самостійності? З якого віку краще починати це робити ?
— Ми почали підтримувати Лізочку з перших її спроб проявляти самостійність. Якось в садочку вся група чекала 30 хвилин, поки вона власноруч застібне кофту. Нам пощастило з вихователями, які виявили повагу до таких прагнень нашої доньки.

— Поділіться власним секретом щодо того, як виховати успішну дитину? 
— Успішна дитина — це та, яку батьки люблять і підтримують в потрібний момент, а також прислухаються до її бажань 

— Про що Єлизавета мріє?
— Лізочка мріє, що, коли їй виповниться 18, вона поїде подорожувати зі своїми друзями. А ще дуже хоче мати собачку. 




Додати новий коментар