Про материнство

Материнство – найвідповідальніша та найприємніша місія жінки на планеті. Молоді матусі розповіли про те, як змінилось їхнє життя з появою дитини та що вони відчували в момент, коли вперше взяли на руки своїх малят.

Юлія Гулевата

З народженням дитини в житті кожної жінки розпочинається новий етап, який неминуче супроводжується втомою і недоспаними ночами, проведеними біля дитячого ліжечка. Але водночас — це прекрасний період, і всі складнощі в порівнянні з радістю материнства — ніщо, адже немає нічого приємнішого, ніж момент, коли ці маленькі рученята міцно тримають тебе за пальчик.

Коли вперше взяла на руки свого малюка, відчувала ні з чим незрівнянні емоції. Сказати, що була щаслива — нічого не сказати. Таку теплоту, ніжність, радість, потік емоцій та енергії не відчувала ніколи в житті.

До народження дітей ми з чоловіком готувалися, насамперед, морально, адже усвідомлювали, що життя «до» та «після» буде кардинально різнитися. Так, власне, і сталося. Тепер майже увесь свій час присвячуємо малечі: погратися, вийти на прогулянку, нагодувати, вчити та розвивати.
Виховуючи своїх малят, вважаємо за потрібне надавати можливість їм робити вибір, звичайно ж, в межах розумного та дозволеного. Більше того, стараємося прислухатися до їх бажань і говорити «ні» та «не можна» лише в тих випадках, коли щось загрожує безпеці, при цьому, пояснюємо причину заборони. Постійно нагадуємо про те, як сильно ми їх любимо та не шкодуємо обіймів і поцілунків.

Для кожної дитини мама — це художник, котрий розмальовує її життя яскравими фарбами. Важливо це розуміти і робити все для того, щоб дитина почувала себе щасливою: мати тисячу і одну ідею, як розважити маля, куди піти, що нового пізнати. В цьому мамі повинен допомагати тато. Мій чоловік справляється з цим і я йому вдячна.

Тетяна Тікіна

Коли я вперше взяла свою дитинку на руки, довго вдивлялася в кожну рису її маленького личка, не розуміючи, як людина та природа змогли створити таке диво. Я ніколи не забуду ті відчуття, неймовірний вибух емоцій, що поєднав у собі любов і радість.

Мені пощастило, що маю сестричку та подруг, які раніше за мене стали мамами. В очікуванні малюка я постійно з ними радилася, ставила різні питання та дізнавалася про їхній досвід. Звісно, моя матуся також надала багато корисної інформації, поділилася своїми спогадами. Я читала багато тематичної літератури, наукові статті та записи. Слухала поради мого лікаря. Дивилася різні відео на тему пологів та догляду за новонародженим малюком, а також психологічно готувала себе та чоловіка до таких важливих змін.

З появою дитини ми усвідомили: від нас залежить благополуччя цієї маленької людини, на нас лежить відповідальність за все, що з нею відбувається. Водночас наше життя набуло нового значення, адже воно почало належати не лише нам. Якщо не брати до уваги побутові зміни, які, звісно, теж відбулися, іншими стали наші звички і навіть риси характеру.

Ми з чоловіком дотримуємось такої позиції — дитину потрібно не виховувати, а допомагати їй зростати. Звичайно, коли малюк дорослішає, з'являються ситуації, в яких необхідні жорсткі та безкомпромісні заборони, але це стосується лише питань безпеки життя та здоров'я.

Маргарита Альсаєд

Коли дізналася, що чекаємо дитину, то був один з найщасливіших днів мого життя. Ми одразу сповістили про це батьків та родичів, щоб вони пораділи за нас. Потім ми з чоловіком купили безліч маленьких шапочок, костюмчиків, ліжечко та ванночку, а також інші необхідні речі. Я кожного дня в думках складала образ своєї дитини. Уявляла, які в нього будуть очі, носик, волоссячко. Він народився саме таким, яким я бачила його у своїх мріях!

Як вперше взяла на руки своє янголятко, відчула безмежне щастя і любов. Я не могла повірити в те, що це я дала йому життя. Дивилась на маленькі ручки, пальчики, носик, вушка, вдихала його аромат і хотіла плакати від переповнюючих емоцій.

З появою на світ синочка, я стала більш серйозною та дисциплінованою.

З того моменту усвідомила, що відповідаю не лише за себе, а і за життя та здоров'я нашого малюка. Мама — головна людина в житті маляти. Вона і вчитель, і подруга, і захисниця, і психолог, і кухар, і лікар. Цей список можна продовжувати безкінечно. Також зрозуміла, що таке недоспані ночі, як непросто даються діти. Мені пощастило, що чоловік у всьому допомагає, ніжно любить нас з сином та створює комфортні умови життя. Завдяки його турботі я маю можливість багато часу присвячувати дитині, що дуже важливо в перші місяці її життя.

Вважаю, що малюка необхідно голубити та цілувати, адже любов'ю неможливо зіпсувати. А ще показувати на своєму прикладі, як гідно себе поводити, адже дитина копіює поведінку та слова дорослих, що її оточують.

Ірина Гетман

Коли була вагітною, працювала до останнього дня, бо люблю постійно знаходитьсь у русі. Скуповувала в магазинах різноманітні дитячі речі, які в результаті нам не знадобилися, але в той момент здавалося, що потрібне все. Ніяких тренінгів не відвідувала, але зараз розумію що даремно, певна теоретична підготовка зайвою б не була.

Взявши вперше дитину на руки, я відчула себе по-справжньому щасливою. Але водночас у мене був страх нашкодити їй, зробити щось не так, адже вона така тендітна й маленька. Я боялася що ось-ось син заплаче і я не зможу його заспокоїти.

Після народження дитини жінка дуже змінюється, і я не виключення. Стала більш сентиментальною і добрішою. Спочатку думала, що буду суворою мамою, але зараз розумію, що зроблю все, аби моя дитина усміхалася. Мама повинна огортати свою дитину турботою та ніжністю. Я не хочу вчити сина бути слухняним, бо вважаю, що ця риса в житті йому мало знадобиться. В першу чергу я бажаю, щоб він був особистістю, тому завжди буду давати йому право вибору. Дитина повинна сама навчитися розуміти, що погано, а що добре. До того ж вважаю, що дитинство для того і є, щоб пустувати.

Треба сказати, з появою у нашому житті малятка змінилося все, оскільки живемо ми за його розкладом. Тепер я не дивлюся серіали, зате знаю всіх героїв з популярних мультиків.




Додати новий коментар