Батьки та діти… виховання

Діти – наше майбутнє, тому немає нічого важливішого за їхнє виховання. Держава без майбутнього, тобто без дітей, приречена на загибель. Населення країни швидко старіє, катастрофічно вимирає, деградує, і в результаті народ зникає як нація. Дитину необхідно правильно виховувати із самого народження. Або, як кажуть у народі, коли вона ще поперек лавки лежить.

Не слід плутати догляд за дитиною з її вихованням. Адже це не одне й теж. Ставлення батьків до дитини вже чинить певний вплив і викликає у відповідь якусь дію.

Найкраще виховання для дитини – це батьківська любов, особливо материнська. А головне заняття для батьків – це виховання дітей. Тільки не слід відокремлювати до-гляд за дитиною від її виховання. Хоча це не одне і теж. Ваше ставлення до дитини вже чинить певний вплив на неї і викликає у відповідь якусь дію. Тому перш, ніж виховувати дітей, спочатку треба правильно виховати батьків. Автор сподівається, що ті батьки, які будуть читати цю статтю, не будуть вважати її за образу. Гадаю, що ця життєва і дуже необхідна інформація батькам, а в якійсь мірі, буде корисна і для дітей, коли вони з часом виростуть і теж стануть батьками. Все повертається, як відомо, на кола свої. Ніщо не проходить безслідно. Тому треба залишити по собі добрий слід, «щоб не було надзвичайно боляче за безцільно прожиті роки», як колись казав відомий російський письменник радянських часів Микола Островський.

Якщо батьки з цим не згодні, то такі, з дозволу сказати, «вихователі» не мають права мати дітей, як своїх власних, так і виховувати чужих. Тим більше, коли вони мають гріх курити, вживати алкоголь або призвичаїлись до інших наркотиків. Та ще гірше, коли такі батьки, як «спеціалісти» і «фахівці» працюють у сфері освіти, в лікувальних установах системи охорони здоров’я, або у галузі культури та спорту. Вже давно повинно бути усім зрозуміло, що вчителі, лікарі, або працівники культури і спорту, які курять і п’ють, небезпечні для наших дітей. На жаль, це ганебне явище ще й досі має місце в деяких навчальних закладах Міністерства освіти та медичних установах Міністерства охорони здоров’я, культури і спорту.

Отже, виховання дитини починається з виховання батьків. І не слід передовіряти виховання дитини іншій особі, особливо коли вона ще зовсім маленька, майже немовля. Тільки батьки (якщо вони дієздатні, тобто в яких психічних стан у нормі), а в першу чергу матір, можуть зробити це з успіхом. Для цього їм треба весь час учитися й думати. Батьки повинні самі обирати метод виховання, який здається їм найбільш кращім і переконливим.

На допомогу їм також можуть прийти деякі спеціальні школи й учбові центри, курси і консультації. Але все це більше стосується в основному великих міст і, зрозуміло, столиці. Та що робити тим батькам, які живуть у дуже віддалених від центрів маленьких поселеннях.

Безвихідних положень, як кажуть, не буває. Тому нехай читач не втрачає впевненості в тому, що є вихід і вданій ситуації. Якщо ви не байдужі і зацікавлені в своїй меті, то для вас і самоосвіти цілком достатньо.

До ваших послуг книжкові магазини, «книга – поштою» (для замовлення книг і пересилання їх за місцем проживання), а також бібліотеки. Одним словом, було б тільки бажання отримати інформацію.

Отже, матір, яка є першим і головним учителем своєї дитини, повинна засвоїти основи педагогіки, щоб виховувати дитину зі знанням справи.

Одна з пасток, в яку часто попадають матері, – це самовпевненість. Керуючись найкращими намірами, мати може непомітно стати диктатором, весь час нав’язуючи дитині свою волю. Ця тенденція посилюється тому, що вона веде усамітнений спосіб життя в період догляду за малям. Матір не повинна відчувати, що вона одна відповідає за дитину. І  усе навантаження по догляду за малюком лежить тільки на ній. І не тільки чоловік як батько повинен  їй допомагати. А також, якщо це  можливо, дідусі й бабусі, щоб матір могла брати участь у житті ще й за порогом будинку.

Але головне – це весь час вчитися у своєї дитини, щоб не впасти у звичку відноситись до неї зверхньо, виходячи зі своїх власних понять і потреб. Кожному дорослому є чому повчитися у дитини. З давніх часів людина прагне пізнати саму себе. Цьому були присвячені такі науки, як біологія, медицина, психологія. Ці знання можуть статися при нагоді, щоб не втрачати об’єктивність при оцінці своєї власної поведінки.




Додати новий коментар