Чумний присмак банкету Бахуса

Поняття алкоголь виникло завдяки імені давньогрецького пастуха "Алкогола", який помітив, що кози, яких він випасав, скуштувавши перебродивших на сонці зрізаних попередньо виноградних грон, ставали незвично грайливими. Недовго думаючи, кмітливий пастух і сам скуштував незвичний на смак сік і подарував людству на щастя і горе хмільну насолоду.

Минають тисячоліття, але чумний бенкет Бахуса не припиняється ні на мить, захоплюючи у свій полон все нові і нові покоління.

То що ж, слов'яни історично завжди були схильні до вживання оковитої? Як виглядає в цьому контексті проблема алкоголізації населення і боротьба з цим тяжким недугом на початку третього тисячоліття?

Для отримання кваліфікованих відповідей на ці запитання звернувся до В. О. Самсонюка - голови Чернівецького осередку Всеукраїнської Наркологічної Асоціації, головного лікаря Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, лікаря-нарколога вищої категорії з 20-ти річним стажем роботи, кандидата медичних наук.

- Під час дискусій міжнародної конференції наркологів (м. Київ, 2003 р.) професора Університету штату Айова (США) Петера Натана та професора Віденського Університету (Австрія) Рудольфа Маркса неприємно вразила сама позиція російських вчених що до намірів хоч якось "виправдати" надмірні алкогольні проблеми в країнах СНД.

Європейський план дій по боротьбі з вживанням алкоголю на 2000 -2005 роки був прийнятий на 49-й сесії Європейського Регіонального комітету ВООЗ у місті Флоренції (Італія) в вересні 2000 року. Україна підписала цей план дій та взяла на себе зобов'язання по запровадженню нової державної політики щодо алкоголю на підставі десяти стратегій, викладених в Європейській хартії по боротьбі з вживанням алкоголю. Проте, на сьогодні, ми вже можемо чітко констатувати, що жодного пункту згаданого плану українська влада не виконала. Більше того, Україна, зобов'язавшись шляхом регуляцій та контролю послідовно зменшувати до мінімуму основний інтегративний показник в цій роботі - кількість споживання алкоголю на душу населення, незалежно від віку і статі, за минулі роки ні на йоту не зробила конкретних дій для втілення відповідних заходів у життя.

І тому вимушена сором'язливо ховатися за далеко не об'єктивними даними про рівень споживання алкогольних напоїв на душу населення в наперед спотворених річних статистичних звітах.

- Кожна демократична країна, піклуючись про рівень фізичного і духовного здоров'я нації, в першу чергу приділяє увагу стану здоров'я молодого покоління. На жаль, вже звичним виглядає за останні роки на вулицях населених пунктів України загальний портрет молодої людини -школяра чи студента з мобільним телефоном в одній руці і пляшкою слабоалкогольного напою (як правило, модним "лонгером") в іншій. Але ж подібне масове споживання слабоалкогольних напоїв до добра не приведе. Чи не так?

- Це ще один ганебний приклад самоусунення держави, на відкуп промисловим алкогольним олігархам, на словах декларуючи своє монопольне право на вироблення і реалізацію алкогольних напоїв і, при цьому, майже згорнувши боротьбу з "тіньовим" виробництвом, в якому на сьогодні виробляється по найнижчих оцінках не менше 60% алкогольних напоїв.

І чиновників не бентежить, що в бюджет країни надходить, за різними оцінками, лише 16% від реалізації вироблених алкогольних напоїв.

Згідно медичних критеріїв граничним дитячим віком на сьогодні є 18 років. Виходячи з цього, законодавством України заборонено реалізацію алкоголю громадянам, які не досягли цього віку, не поділяючи при цьому алкогольні вироби на міцні, слабоалкогольні чи ще  й  за якістю.

Внаслідок злочинної практики послаблення зі сторони відповідних державних установ належного контролю за виконанням чинного законодавства, архаїчною рідкістю стало накладання штрафів на когось  з порушників. А про те, щоб вимагати відповідними написами заборони реалізації неповнолітнім алкоголю, сьогодні не може бути і мови. То де ж повага до Закону? Пам'ятаєте римське право - "Dyra legs sed legs", що в перекладі звучить - "Суворий закон, але на те він і закон".

А наслідком такої злочинної поблажливості стає те, що вже сьогодні закладаються міцні підвалини загальної алкоголізації молоді, яка продовжить надмірне вживання алкоголю в більш зрілому віці.

- Чи не виглядає в Ваших очах химерною і безперспективною діяльність державних та громадських організацій і установ по антиалкогольній пропаганді, при тому розмаху і цинізму алкогольного шабашу, з яким рекламують свою продукцію компанії по виробництву лікеро-горілчаних виробів на сторінках ЗМІ всіх рівнів, в радіо і телеефірі?

- На жаль, з різних причин, ефект від антиалкогольної пропаганди, якщо така десь і проводиться, майже нульовий. Взагалі, інколи складається враження, що країна, переповнена алкоголем, збожеволіла.

Чим інакшим можна пояснити той факт, що не тільки більшість святкових розважальних передач на теле- і радіоканалах спонсоруються алкогольними виробниками, але ж дійшли до маразму. Ними ж спонсоруються трансляції Олімпійських Ігор, світових і європейських чемпіонатів, міжнародних зустрічей, провідних клубів і збірних країни з різних видів спорту, включаючи такі популярні у молоді як футбол і бокс.

При цьому мільйони підлітків, вихованих на тезі, що заняття спортом є гарантом міцного здоров'я, дивлячись трансляцію зі спортивних арен, більше бачать рекламу того ж "Немирова" та чують безкінечні славослов'я на адресу горілчаного благодійника коментатора -лизоблюда.

Тут вже аморальність державної політики щодо зменшення вживання алкоголю населенням країни межує із злочинною цинічністю.

- То ж вочевидь, країна за подібний безлад в потаканні алкогольній заразі, розплачується все новими і новими жертвами з числа своїх громадян і скаліченими долями їхніх рідних?

- На превеликий жаль, саме так. Наведу лише декілька офіційних цифр. Якщо в 1997 році в цілому по області було зареєстровано хворих з діагнозом "синдром залежності від алкоголю" менше 9 тисяч, то на сьогодні їхня чисельність перевищує 10 тисяч чоловік. Хоча ми розуміємо, що фактична чисельність хворих на алкоголізм значно більша.

В 1997 році в Облнаркодиспансері пролікувалось 272 пацієнта з гострим алкогольним психозом (або як кажуть в народі "білою гарячкою"), на сьогодні їх кількість збільшилась до 341. При цьому слід зауважити, що якщо в 1997 році середній вік цих зпившихся, як то кажуть, до ручки, становив в середньому 45-50 років, то на 2004 рік він різко помолодшав і складає в середньому по області 30-35 років.

Кількість алкогольних отруєнь внаслідок вживання неякісних алкогольних напоїв, у 2004 році в порівнянні з 2003 роком зросла по області на 20%.

Не хочеться перенасичувати інтерв'ю негативними показниками, але ж любому свідомому громадянину неозброєним оком видно, що країна скочується у мряку алкогольної безодні. При цьому відповідальні державні інстанції, виправдовуючи власне безладдя і некомпетентність у боротьбі за здоров'я народу, вже на протязі багатьох років штучно приховують справжні тяжкі наслідки, спричинені державною алкоголізацією народу.

Це і виправдані іншими хворобами смертельні випадки від цирозу печінки, спричиненого багаторічним вживання алкогольних напоїв; смертельні випадки і каліцтва в родинах під час буйства очманілих від випивки голів родин або їх членів; хуліганські злочини з смертельними наслідками, скоєними п'яними розбишаками на вулицях по відношенню до, як правило, випадкових перехожих. А скільки п'яних щорічно травмуються на виробництві, а паління в ліжку в нетверезому стані, що закінчується пожежами, а п'яні водії, що скоїли ДТП, - все це за висновками ВООЗ є шкодою завданою вживанням алкоголю.

До 70% дорожньо-транспортних пригод скоюється на шляхах країни п'яними водіями. І при цьому більшість з них карається лише штрафами, замість довічної заборони сідати за кермо, що давно стало нормою у країнах цивілізованого світу.

На закінчення нашої бесіди, чітко окресливши наявні проблеми продовження алкоголізації населення країни, в тому числі і буковинців, за минулі 13 років Незалежності України, хочу підкреслити, що не треба сподіватися на диво.

Проблема зловживання алкогольними напоями не зникне сама по собі. "Зелений змій" лише тоді підтягне свій хвіст, коли на нього всією громадою наступити. Запорукою цьому повинна стати активна, а не пасивна, як до сьогодні державна позиція по відношенню до алкогольної індустрії, пияцтва і пияків абсолютної більшості громадян країни. І від поведінки влади в кардинальній зміні відношення до цього питання.

Лише при умові, що вона, держава, нарешті, повернеться обличчям до життя і проблем звичайної, але не маленької, (як засвідчили недавні події) людини і припинить ганебну для демократичної Держави політику алкогольного геноциду власного народу.

І, повірте, мова не йде про "сухий закон", чи повторення горбачовських інквізицій, а лише про жорстку систему державної регуляції та контролю за виробництвом, якістю, ціною та реалізацією алкогольних напоїв. Ми далекі від ілюзій про цілковиту заборону алкоголю. Адже людство і алкоголь мають спільну, на протязі тисячоліть, історію.

Ми говоримо лише про здоровий глузд і компетентність тих, від кого залежить прийняття та впровадження ефективної, адекватної та цивілізованої державної політики щодо алкоголю. Щоб келих новорічного шампанського чи весільний тост "за здоров'я молодят" не містив у собі будь-якої потенційної шкоди, а залишався гарною древньою української традицією.

Григорій Заславець

	Tweet
	Нравится