Проблеми здоров’я Профілактика та лікування аднекситу

Профілактика та лікування аднекситу

20 липня 2004

До нашої редакції надходять листи з проханням дати фахову консультацію відносно профілактики і лікування жіночих хвороб. Читачка А. Мусіяка із Тернополя просить дати консультацію з профілактики та лікування аднекситу. Інтерв'ю Володимиру Матвєєву з цього питання дає наш постійний автор к.м.н. Емілія Непочатова-Курашкевич, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології КМАПО, старший науковий співробітник Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України.

В.М.: Шановна Емілія Іванівна, за яких умов виникає аднексит?

Е. Н-К.: Серед гінекологічних захворювань аднексит посідає сьогодні перше місце. Він виникає в наслідок запального процесу труб яєчників. Це захворювання виникає лише за певних умов. Це може бути наявність інфекції, зміни флори піхви, порушення біоценозу, зниження загального та місцевого імунітету. Частіше аднексит виникає при захворюваннях, що передаються статевим шляхом.

Застуда, переохолодження під час місячних - це лише вторинні чинники, які провокують загострення запального процесу. Першопричиною його є шкідливі звички, невпорядковане статеве життя. Практика доводить, що однією з основних причин запального процесу є ранні сексуальні зв'язки, в наслідок яких часто розвиваються запальні захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз тощо).

Запальний процес розвивається після того, як патогенні мікроорганізми потрапили в організм людини й у сприятливі умови для активного розмноження, на-приклад за умов переохолодження. Але без наявності мікроба в організмі преохолодження не спричиняє запалення.

В.М.: Тобто, основна причина аднекситу - хвороби, що передаються статевим шляхом?

Е. Н-К.: Саме так. Досить часто ранні сексуальні проби призводять до того, що природне кисле середовище піхви змінюється лужним. А воно - створює сприятливі умови для розвитку патогенної флори. Іноді ситуація ускладнюється тим, що організм та імуна система дівчини ще не сформовані остаточно, в той час як організм дорослої жінки в змозі протистояти лужній флорі сперми чоловіка.

Ранні статеві зв'язки та непоінформованість підлітків також є причиною розвитку інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Проблема в тому, що не всі такі інфекції відразу проявляються симптомами. Хламідіоз, наприклад, може тривалий час "сидіти" в організмі, і нічим себе не проявляти. Тим часом, хвороба знесилює імунну систему, внаслідок чого будь-яка незначна інфекція може спричинити гострий запальний процес. Втрачається дорогоцінний час і людина приходить до лікаря занадто пізно, коли лікування вже потребує чимало часу і зусиль. Практика свідчить, що зазвичай жінка не приходить до лікаря, доки не постане питання вагітності, або її турбує сильний біль, порушення менструального циклу, пухлини, кісти, фіброма. Після обстеження виявляється, що причина у застарілій інфекції, що передається статевим шляхом.

В.М.: Які основні симптоми аднекситу?

Е. Н-К.: Перший етап розвитку хвороби - гострий запальний процес придатків труб яєчників. Він характеризується набряком внутрішніх статевих органів, різкими болями переважно внизу живота, підвищенням температури тіла. Не-звичні виділення можуть з'явитися не відразу. Мутні жовті, коричневі виділення з не-приємним запахом - продукт життєдіяльності патогенної флори і певна ознака запального процесу.

Коли гострий процес переходить у хронічний, створюються умови для розвитку спайок, рубців, деформації внутрішніх статевих органів. Зазвичай цей період супроводжується функціональними розладами: порушення менструального циклу, болем під час сексу та менструацій, болем під час швидкої тривалої ходьби та фізичних навантажень. Жінки, які мають хронічний аднексит, відчувають постійний дискомфорт в нижній частині живота, тупий біль весь час нагадує про хворобу.

Якщо хронічний аднексит не лікувати, він може спричинити розвиток тяжких ускладнень. А лікувати їх складніше.

В.М.: Яким має бути лікування цього захворювання?

Е. Н-К.: Нерідко можна почути: навіщо йти до лікаря, якщо через деякий час біль мине сам. Проте, лікування запального процесу обов'язково має бути стаціонарним, із застосуванням антибіотиків широкого спектру дії, антисептиків, знеболюючих, імунокорегуючих та імуностимулюючих препаратів.

Метод лікування насамперед залежить від причини за-хворювання. Лікар має встановити, яка флора спричинила запальний процес та наскільки організм жінки підготовлений до боротьби з інфекцією. Важливо визначитися, чи збирається жінка народжувати, чи ні. Залежно від цього лікар визначає тактику лікування.

Ефективність лікування в стадії загострення інфекції становить до 90% повного одужання. Якщо гостру інфекцію не почати лікувати вчасно, то через два тижні запальний процес перетвориться у хронічний. Хронічна інфекція розташовується глибоко всередині клітини, у спайках. Для її знищення доводиться використовувати сильні провокаційні засоби. Лікування хронічного аднекситу досить тривале. Воно складається з кількох стадій: загострення інфекції, боротьба з нею, лікування спайкового процесу, відновлення функцій організму. Звичайно, таке лікування потребує тривалої реабілітаційної терапії, що включає в себе санаторно-курортне лікування та оперативне роз'єднання спайок, якщо жінка збирається у подальшому народжувати.

В.М.: Які засоби гігієни Ви рекомендуєте застосовувати жінкам?

Е. Н.-К.: Кожна жінка у будь-якому випадку повинна пам'ятати про особисту та статеву гігієну. Засоби гігієни звичайно підбираються індивідуально кожною жінкою спільно з лікарем-гінекологом, але правила особистої гігієни для всіх одні й ті ж самі:

- жінці потрібно підтримувати кисле середовище піхви. Для цього існують спеціальні свічки, які містять молочну кислоту.
З  профілактичною метою, для підтримання природної флори піхви ними можна користуватися раз на тиждень;
- також рекомендується проводити туалет геніталій розчинами з додаванням молочної кислоти, з марганцекислим калієм,
слабким розчином лимону, чаю або йоду;
- профілактика запальних процесів також залежить від циклу. Після місячних добре застосувати водний розчин йоду.
У середині циклу - підкислені розчини (з молочною кислотою, лимоном тощо);
- не рекомендується для інтимної гігієни користуватись милом, оскільки воно висушує шкіру.
Лужне мило варто замінити на "Dave",  але використовувати його не частіше одного-двох разів на тиждень.

Володимир Матвєєв
Нравится



 

Додати коментар

Захисний код
Оновити